А можна я собі візьму кусочок сонця? Я причеплю його в металеву рамочку і повішаю на шиї. Нехай світить мені маленьке сонечко, нехай буде близько, щоб я змогла торкнутися його і відчути приємне тепло.
Сонце ж велике!.. Не буде дуже помітно, якщо я візьму собі маленький шматочок. Та й зрештою я потім поверну… Я просто трошки поношу його на шиї, а потім поверну – причіплю назад до сонця.
Знаєш, як усі здивуються навколо, коли побачать сонце в мене на шиї. Але, що там люди, їм завжди заздрісно до всього.
Думаєш, вони заберуть моє сонце? Тоді я не буду носити його на шиї – я його заховаю під подушку, і воно буде мене гріти вночі. Кажеш, вони всеодно дізнаються і не дозволять мені тримати його вдома. А що, як я його закопаю на городі вночі? Знайдуть і там?..
Тоді нехай усі поділять між собою сонце. І нікому не буде заздрісно – кожен буде мати певну частинку, і зможе не ховати її, а показувати всім, бо кожен буде мати своє. Що, думаєш, не вистачить? Але ж сонце велике! Заперечуєш, чому хитаєш головою? Не розумію, чому люди не можуть розділити сонце.
Народжувалася б дитина на світ і відразу отримувала б частинку сонця. А коли помирала б, то передавала б у спадок свою частку, наступним, прийдешнім поколінням. І всім було б добре і світло, і тепло, як від маленького ліхтарика.
Чого сумуєш? Кажеш не буде єдності, коли люди вже й сонце розділять. Зрештою, напевно люди вже пробували таке робити. А ти думаєш, звідки оті зірки? То крихітні частинки старого сонця! Люди їх потримали трохи в себе, потім вони погасли, і їх відпустили до неба. Тільки вони вже не з’єдналися в єдине ціле, та й не мали сили світити так ярко, як колись, і тому вони світять лише вночі. А Бог змилостивився над людьми, що нерозумно вони вчинили ділячи сонце, і подарував їм ще одне на знак примир’я і прощення.
Від тоді більше ніхто не наважується ділити сонце. Тільки часом з’являється така думка в чиїйсь голові, просто хочеться комусь похизуватися частинкою сонця в металевій рамці.
Та ти не сумуй, через такі думки не варто переживати, адже тепер є безліч прикрас, які цілком вдало виглядають на шиї.
Тому, я впевнена, що ближчим часом люди не ділитимуть між собою сонце. Впринципі я їм цього не дозволю!..
