Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 8016, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.225.56.181')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Містика

Щоденники "Обраного" 2

© Gipsy, 24-01-2008
28. січня
Це МОЄ просто варто дізнатись. Але ось, як? Біс його знає. Я вирішив почати з найпростішого. Перевірити а до чого, власне, я маю більший хист. Слідуючи закону логіки, саме в цьому і мало буди моє призначення. Я мав виявити та розвинути. Все здається легко. Здавалось(блін). Як це не скромно звучить я однаково здібний практично у всіх царинах. Нє я звично радий з того, мені навіть це лестить. Але ж ТАК НЕ БУВАЄ! Людина має бути в чомусь краща чи гірша. Ну... там, прогалини в схильностях. Не дарма  мамця завжди каже, що не будь наш татусь уродженим гуманітарієм...
Ну а я в чому уроджений? Що маю робити я. Бо вмію я все...

3 лютого.
Сьогодні я був у церкві. Чого я туди пішов? Мабуть, що хотів розібратись в собі. (А ніфіга) Не вийшло того в мене. Не допоміг мені психолог, в якого я простирчав чотири сеанси по три години кожен. Не допомогла і церква. (Тепер я принаймні розуміє чого мої батьки досі туди не потикаються). Бо в принципі та церква, ой аймсоусорі, як його називають - кафедральний собор - той самий під‘їзд з знахабнілими від ліні пенсіонерками. Правий, був Генич, коли напідкурі вирікав “У кожного своя шиза”. У пенсіонерок вона в тому, щоб переконувати весь світ у своїй геніальності та архизначимості та заважати нормальним людям жити. Ги і в церкві ж виявилась та лажа. А я наївний гадав, що храм – це дім Божий. (Хоча і що то є Бог я уявляв не надто виразно, про нього я почув лише у школі) А виявилось, що ні. Максимум на що то схоже, так це на офіс одного з віддалених регіональних представництв до якого ніяк не можуть дотягнутись руки президента холдінгу, чи там корпорації. Я знаю, що я зараз богохульньою займаюсь, але то дійсно таке складається враження в звичайної, відносно адекватної людини. Бо при вході по обидві сторони від дверей стоїть два лоточки, за одним та ж пенсіонерка з чийогось під‘їзду, продає свічечки та веде запис замовлень (а як то ще інакше можна назвати) на відправи. За здравіє там чи за упокой, чи неіспитуємая чаша (заговір проти алкоголізму), за кожен вид відправи своя пеня. На іншому лоточку теж свічки, якась література та біжутерія. Чесно, тут на мене найшов легкий ступор. ВІН же власноруч вигнав торговців з храму! А тут в його домі влаштували розпродаж. Я звичайно безбожник але мені саме тому здалось що Його там немає. Якби Він там був то б не дозволив того.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Два такі різні!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олена Сверчевська, 25-01-2008

Пошуки покликання тривають

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 24-01-2008
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.03021502494812 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати