Сьогодні мене у ві сні відвідали фюрер, Гімлер з дружиною, Бальдур фон Ширах...
На моїй машині ми кружляли по мікрорайону час від часу проїжджаючи повз мій дім. Фюрер іноді виходив з авто – людиська, у ватниках і пухових хустках зразку 40-х років, загрозливо наближалися до машини – щоби уникнути нападу мені доводилося розряджати в них обойму за обоймою. Ми зупинялися в різних місцях, але скрізь повторювався той самий сценарій: звужується кільце смердючих ратаїв, які очманіло витріщились на свого "ворога #1", й гуркіт пострілів на їх адресу. Рільники, зазнавши значних втрат, нацькували на нас зграю чорних собак (з блакитними очима!); мерзотні тварини поміж собою зовсім не вирізнялися. Доки машина не рушила з місця, злісні пси намагалися атакувати через вікна. Я сидів позаду справа та зачиняючи дверцята прищипнув одну з тварюк – відпустив двері як тільки автівка набрала значну швидкість – собака благополучно потрапив під заднє колесо. Одним словом, ніякі ворожі підступи не змогли нам завадити, не змогли порушити ту дивовижну атмосферу у якій ми знаходилися поруч з фюрером.
17.08.1999
