

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	722
Творів:	10881
Рецензій:	16566

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза І проза, і поезія

Щоденник. Сон це

© Максим Колиба, 09-01-2008
Пропадають, як марево, тисяча снів, Виринають, як марево, тисяча снів. І пливу серед них як посеред болота. Загубились у хащах забутих лісів, Де луна золотавий розгублений спів. Спів спокійних орлиць у глибокому гроті. Залишаються звичні картини. А незвичне іде в небуття. Бо коли все живе, то тоді ворог гине, а коли все живе, то нема вороття. Якщо тихо натішитись грою вітрів, то не можна зітхати над спокоєм поля. Я впускаю думки в глибину своїх слів. Своїх снів. Усередину. Нащо - не знаю. Подих світла втішає розбещену душу. Я сьогодні як сонце, а завтра - як сміх. Я залишусь назавжди розораним полем. Або може вже зораним полем життя. Я сидже серед степу. Киваю на небо. Воно добре і ніжне, як смак поцілунку. Тихі ангели тчуть десь мереживо звуку. Я їх слухаю. Пробую. Тихий-бо звук. Усміхнись. Приголуб. Усміхни своє серце. Я читаю думки твоїх радісних зір. Полюби усе, це - твоя воля не вмерти. Вона вічна, як сон. Вона вічна, як ти. Ніч на 8.01.2008. Після Різдва Господнього
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00939297676086 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design