

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	712
Творів:	10694
Рецензій:	16234

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза лист святому (Миколаєві)

Святому Сергієві...

© Оля BarabOl'ka:) Купріян, 13-12-2007
2 січня 200? року День добрий, дорогий Сергію Семеновичу! Пише Вам колишня Марічка, донька Ганни Римкевич. Не знаю, чи й згадаєте собі мале синьооке дівчисько, яке постійно трималося за мамчину спідницю, та покійну матір мою мусите пам’ятати напевно. Мама Ганнуся померла. Місцевий піп сказав, що сьогодні з нами востаннє була її душа: минуло сорок днів. Ви, мабуть, дивуєтеся, чому у своєму горі я написала саме Вам, адже я бачила Вас лише двічі, та й то років із шістнадцять тому… Можете не вірити, та насправді Ви бували в нас ледь не щодня, у маминих спогадах. Вперше я побачила Вас у святвечір. Я досі маю ту розкішну столичну ляльку з фарфоровим обличчям і довгими віями. Я боялася нею гратися, така вона гарна. Колись я подарую її своїй доньці Уляні, але вона теж нею не гратиметься. Ви з мамою тоді довго сиділи на кухні й про щось тихо сперечалися, а потім було Різдво. Удруге й востаннє Ви прийшли до нас через два тижні, на «інше Різдво». Мама того ранку була як ніколи гарною, вона до останніх днів була вродливою жінкою. Ви принесли з собою кутю, жменьку пшениці, мандарини й шоколадні цукерки. Відтоді я завжди асоціювала Вас зі святим Миколаєм. Навіть сьогодні доньці розказую, що в Миколая сиве волосся й сиві вуса, добрі блакитні очі й насмішливий голос. Не знаю, що між вами того дня сталося, але після вашої розмови в нашому домі щось змінилося. Востаннє мама згадала Ваше ім’я десь за тиждень перед смертю: попросила мене відшукати серед її паперів Вашу поштову адресу. Навряд Ви отримали від неї бодай маленьку звісточку: після інсульту в мами був паралізований правий бік, і вона не могла писати. Кілька днів тому я перебирала речі в її кімнаті й знайшла там стару краківську листівку, побажання щасливого Різдва. Впевнена, та листівка довгі роки береглася для Вас. Мама була надто горда, щоб її підписати. Пане Сергію, я недаремно почала писати як «Марічка», в листі я знову була щасливою восьмирічною дівчинкою, яка знає тільки те, що вона страшенно любить свою маму. Та Марічка давно виросла в Марію й перестала вірити в санта клаусів. Для мами Ви були важливою людиною в житті, вірю, як і вона для Вас. Хай там що кажуть православні священики, а наша мама й бабця Ганя є з нами. За п’ять днів буде перше «друге Різдво» без неї. Улянка була б щаслива побачити святого Миколая. Ми живемо там само, де й жили. Щодо подарунків не переймайтеся. Мама якось казала, що Ви письменник, що пишете книги для дітей. То привезіть малій книгу: вчитиму її читати. І мандаринів, і шоколадних цукерок. І більш нічого. Ми на Вас чекатимемо. З повагою, Марія Римкевич.
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Згенеровано за 0.00964784622192 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

Святому Сергієві...

Невже все налагодилось...