Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7545, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '13.58.161.115')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Сатира й гумор

Серйозні Анекдоти

© Олег Паламарчук, 13-12-2007
                                                      Серйозні Анекдоти

У своїх анекдотах я розповідає не стільки про себе лінгвіста-поліглота Олега Паламарчука, а про тих, хто мене оточує, і про те, що мене оточує. Говорити німецькою мовою - це означає висловлюватися точно і конкретно. Говорити російською мовою - це означає висловлюватися образно. А розмовляти українською мовою - це означає висловлюватися дотепно. В українця завжди знайдеться жарт з того чи іншого питання, а якщо не знайдеться жарту, значить, це не українець. Справжній українець і дня не проживе, щоб когось не піддіти чи когось не розіграти, а якщо щось послухати чи почитати - то гумор найперше!
У мене власних анекдотів набереться з тисячу. Невеличку добірку підготував для Гоголівської Академії, а якщо і цього не досить, вийдіть на мій вебсайт: www.oleganekdot.narod.ru

                                

Здибався якось вчитель-поліглот Олег Паламарчук зі своїм приятелем бізнесменом Вставляювікнадвері.
- Ось ти - вчитель, письменник - знаєш декілька мов. А що ти з цього маєш? Гроші? Повагу? Владу? ─ зауважив під час розмови бізнесмен.
- Що поробиш, - зітхнув учитель-поліглот. - Раніше таким, як я, відрубували голову, палили на вогнищах, гноїли по тюрмам, а тепер придумали для письменників найжорстокішу кару ─ на них просто не звертають увагу.


Якось учителя-поліглота Олега Паламарчука запитали:
- Яких учнів ви називаєте відсталими, а яких - успішними?
- Відсталі - це ті учні, які по сто раз роблять одні і ті ж помилки. А успішні - це ті, які кожен раз роблять нові.


Під час індивідуального уроку з німецької мови вчитель-поліглот Олег Паламарчук запитав свого учня:
- Як у вас, в школі, проходить урок німецької?
- Якщо учитель щось запитає по-німецьки, то лише я і мій товариш відповідають.
- А решта?
- Решта учнів - німці! - відповів учень.


- Який для тебе найважчий урок в школі? - запитав учитель-поліглот Олег Паламарчук одну свою ученицю.
- Історія України, - відповіла дівчина. - І навіщо мені знати те, що вже давно минуло?
- Щоб знати те, що буде, - пояснив учитель.
- Як це? - здивувалася дівчина.
- Справа у тому, що ми, українці, протягом століть повторюємо одні і ті ж помилки.


Один учень, який довгий час відвідував уроки німецької мови, вчителя-поліглота Олега Паламарчука запитав:
- Як стати відомим?
- Хочеш, щоб про тебе надовго запам’ятали люди? Зроби щось таке, що не можна робити.


Учитель-поліглот Олег Паламарчук звернувся до директора школи:
- У нас назбиралися цілі стоси всіляких заяв, накладних, докладних, перекладних, уже повернутися ніде. Можна я їх повикидаю?
- Гаразд, - погодився директор, - тільки не забудьте перед тим зняти з них копії.


- Чому ви свої анекдоти пишете іноземними мовами? - запитав учителя-поліглота Олега Паламарчука старий український письменник. - Хочете бути відомим у світі - спершу станьте авторитетним у рідному місті. Я не знаю жодної особи, яка би досягнула світового визнання, не будучи спершу визнаною на батьківщині!
- Все навпаки: рідне місто лише після того тебе визнає, як визнає увесь світ, - заперечив учитель-поліглот. - І знаю таку особу, яку визнав світ, а рідний народ - ні!
- Хто це?
- Ісус Христос!


Якось учитель-поліглот Олег Паламарчук заявив своєму колезі із Києва:
- Раз ви в столиці України не розмовляєте українською мовою, ви не справжні українці!
- Так, ми розмовляємо російською, щоб можна було при нагоді помилуватися нашою чарівною українською мовою! - відповів киянин.


Якось одна учениця поставила учителю-поліглоту Олегу Паламарчуку риторичне запитання:
- Чому б Вам з Вашими знаннями не поїхати до Америки? Ви би там багато заробляти і добре жили.
- Багато заробляє той, хто заробляє більше за свого сусіда. І добре живе той, хто живе краще за свого сусіда. А мені це в Америці не світить, - відповів учитель-поліглот.



Якось одна учениця запитала учителя поліглота Олега Паламарчука?
- Як стати учителем?
- Для того, щоб стати учителем, треба, щоб хоч одна людина у світі повірила, що ти можеш її навчити, - відповів учитель-поліглот.


- Ну, чому ти не читаєш книжок? - дорікав учитель-поліглот Олег Паламарчук своїй учениці.
- Розумієте: читати художню книжку - це думати головою автора, а я хочу думати власною головою, - відповіла дівчина.


Одна студентка запитала вчителя-поліглота Олега Паламарчука:
- Що мені треба робити, щоб мої друзі вважали мене мудрою людиною?
- Треба хватити своїх друзів, - відповів учитель-поліглот.


До вчителя-поліглота Олег Паламарчука, що живе в районі Карпат, приїхав родич із широких степів України.
- Можеш мені показати ліси, бо я крім степу нічого в житті не бачив.
- То колись були ліси, - важко зітхнув житель Карпат, - а тепер лише самі дерева залишилися.




Якось після уроку німецької мови учень, хлопчина дванадцяти років, запитав учителя-поліглота Олега Паламарчук:
- Де ви більше любите плавати на великій річці чи на морі?
- Річка має свої переваги, а море має свої, - зауважив учитель-поліглот. - Річка добра тим, що там нема хвиль, вода несолона, а під ногами на березі не пісок, а ніжна травичка.
- А море? - запитав хлопчина.
- Море добре тим, що там є хвилі, вода солона, а під ногами на пляжі м’який пісочок.


Учитель-поліглот Олег Паламарчук вчив канадського українця української мови:
- Як в народі називають людину, що пише байки?
- Байкар, - відповів канадець.
- А як в народі називають людину, що пише пісні?
- Пісняр, - відповів канадець і у свою чергу запитав:
- А як в народі називають людину, що пише гімни?..


Якось у політичній дискусії студенти запитали вчителя-поліглота Олега Паламарчука:
- Що буде, коли Верховна Рада прийме закон про російську мову як державну мову України?
Учитель задумався і за хвилину дав відповідь:
- Тоді українцям нічого не залишиться як вірити в Україну, саме українство перетвориться в релігійну організацію, а українська мова стане їхньою молитвою.


- Ви добре знаєте французьку мову? - запитав учителя-поліглота Олега Паламарчука один його приятель.
- А що потрібно? - у свою чергу поцікавився вчитель-поліглот.
- Та, до нас, на фірму, приїхав представник із Словенії. Він розмовляє або по-своєму, або французькою мовою.
- Ну, коли по-французьки буде говорити не француз, тоді я його зрозумію, і він зрозуміє мене!


Одна знайома подарувала вчителю-поліглоту Олегу Паламарчуку збірку своїх віршів. Через деякий час вони знову зустрілися.
- Як мої поезії? - запитала поетеса. - Сподобалися?
Вчитель-поліглот замислився, підбираючи потрібні слова:
- Знаєте, яка різниця між учителем і українським поетом?
- Думаю  - невелика, - гордо відповіла поетеса.
- Ні, значна, ─ заперечив Олег Паламарчук. - Вчитель, щоб учні зрозуміли його, пояснює невідомі речі, порівнюючи з відомими. А поет порівнює відомі речі з невідомими, щоб його не зрозуміли.


Якось під час уроку вчитель-поліглот Олег Паламарчук запитав своїх студентів:
- Як ви гадаєте: яка суттєва різниця між художньою літературою 20-го століття та художньою літературою 21-го століття?
Дехто із студентів намагався щось сказати, але вчитель відхиляв їхні відповіді.
- Різниця полягає в тому, - продовжив учитель-поліглот, - що у 20-му столітті  читачі купували книжки, платили за них гроші, частина з яких йшла у кишені письменників. А у 21-му столітті - навпаки: скоро письменники будуть платити гроші читачам, щоб читали їхні книжки.




Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Дао-какао

© М.Гоголь, 14-12-2007

Дуже дотепно!

© Tamara Shevchenko, 13-12-2007

Думати головою автора....

© Ганна Осадко, 13-12-2007

Welcome to ГАК

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 13-12-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.042702913284302 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати