Лиш не тра думати, жи то наші хлопи закордон тіко на заробіток їздять, і через то нові землі відкривають, як то сі-з Колобком-Колюмбом стало! Не треба! Наші хлопи нові землі і для науки теж відкривають! Он як сі трапило з Яцком Куком!
Яцко Кук походив з давньої гуцульскої родини. Родина то була пурєдна, і до Яцка був в них тілько один сьвірко, який раз був загубився в лісі, а як го найшли, то ні слова не міг сказати, ли "кук-кук" повторяв. так і прозвали всю їх родину.
Але видно Яцко, як був малий був гепнувсі до хулєри, чи шо з ним сі стало, бо не любив ні за маржинкою ходити, ні бараболю копати, а му тілько дай плавати, чи рибу ловити. Про море-окіян вічно мріяв, казав шо хоче як Колобок в Америку плисти. Мучилисі з ним батьки, мучилисі, але дійшов Яцко віку і надумали його женити. Жінку підібрали файну - Марусю Михайлову, з неї мала бути файна газдиня, і мала вона Яцка до пуття довести. Сама по селу грозиласі:
-Я му по кажу, по чому ведро бараболі!
Тєжко і довго Яцко думав, а в кінці рішив тікати пріч. Тут якраз якісь купці через село їхали, в Англію, то й поїхав Яцко з ними. А коли приїхав, то натішитисі не міг скіко того моря там є! Зразу по приїзді лишив він тих купців і пішов на кораблі сі дивити. там і пристав до матросів. І став Яцко моряком, потім боцманом, а тогди капітаном. Став сі називати Джеймс (так по їхньому Яцко) Кук.
А шо не тільки плавав а ше й вчив-сі трохи, то вирішили го адмірали послати, шоб по окіяну поплавав би, якусь нову гамерику відкрив. Але шо то Яцку була одна земля! Він за першу експедицію стілько островів, земель повідкривав жи Колюмбу і не снило-сі! Ну привітали-го в Льондоні файно, і послали в другу....
Знов вернувсі і ше більше, а землю південну, по яку-го посилали не знайшов! Ну в третю вже послали, то сказали:
-най ті там зїдять, але землю найди!
І зурочили батяра, сволочі! Пристали були до одного острова, аби води набрати., тут на них дикуни і напали. Якось відбилася, але Кука вони з собою забрали. І ізїли.........
Так і пропав хлоп, без слави... А, до холєри! ми ше жиємо!
Але такі-то є галицькіхлопи, шо будь-кому засмакують, і варені, і печені....
