Знаєте, те, що я зараз пишу- це не ніякий не художній твір, ні. Радше одна сторіночка з мого особистого щоденника, яку я, однак, волію бачити тут, а не в зошиті. Отож. Перш за все хочу сказати ВЕЛИЧЕЗНЕ "СПАСИБІ!!!!!!!!!!" цьому сайту та тому, хто, його створив. Спасибі за те, що тут можна відволіктись від щоденних гризот та перебранок з навколишнім світом. Вічних сутичок за місце під сонцем. Тут кожен сам за себе і на своїй стежині, однак в дружній критиці та теплих відгуках відчувається єдиний організм.Така собі міні-армія, яка бореться за українську книгу, українську літературу. Скільки часу я тут - а ще жодного разу не бачила, щоб когось "топили" за незовсім вдалий твір. Це радує та вселяє надію на краще.
відчуваєш підтримку в тому, що ти твориш. Це надає крил.
можливо, я щось пропустила. Можливо, чогось не додала. Однак ще раз ВЕЛИКЕ СПАСИБІ всім вам за те, що ви є.
