ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 754
Творів: 11456
Рецензій: 17377

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Казка

Конвертик для Миколая. Передайте, будь ласка.

© sveta, 07-12-2007
                                 Конвертик для Миколая. Передайте, будь ласка.

Сьогодні я  зустріла маленьке дівчатко. Воно усміхнулося і подивилося на мене з старенького фото  мого альбому. Дівчинка мовчки дала мені конвертик і зникла у сяйві дорослих очей, загубилася у спогадах мами дитячого щастя...
Все навколо затихло. І тільки конвертик гомонів словами: Для Миколая. Передайте, будь ласка.


Сніг йшов... Звичайний, білий, зимовий сніг. Сніжинки лягали на мої плечі, на волосся... і за кілька хвилин я сама стала сніжинкою, тільки великою. Але на стільки маленькою, аби вітер зміг відірвати мене від землі понести високо-високо...Тоді я ще не знала, що опинюся у Сніговій країні – там, де народжуються сніжинки. Я кружляла у вихорі – губилася в щасті... І нарешті, стомилася... Стомилася бути щасливою, бо зрозуміла, що я не єдина , а одна... зовсім одна. Сиділа собі на краєчку Землі і дивилася, як поодиноко падають зірки. Кажуть, коли падають зорі треба загадувати бажання. Я загадувала, дуже часто і так щиро, так щиро... але воно не збулося.  Тому я вирішила прийти до Тебе на навчання.  Аби Ти навчив мене здійснювати мрії чужих.
--- Але нащо тобі здійснювати мрії чужих?
--- Аби збулося моє бажання, яке загадувала кожен раз, коли падала зірка.
--- Чого ти хочеш?
--- Я хочу бути Єдиною.
--- Але Любов може бути тільки Одна. І Певно, ти знаєш – якщо станеш Єдиною, то вже ніколи не будеш Однією.
--- Так, знаю.
--- Ти не мусила йти до мене. Могла, як усі дітки почистити чобітки і покласти на вікно.
--- Ні. Дідусю, я мала саме прийти до тебе, аби повернутися до них  Подарунком в чобітках.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00925993919373 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif