1) Взагалі-то кожна людина любить щось сортирувати, вибирати - упорядковувати, одне слово. От і я охоче пристала на цю пропозицію ГАКу... Спочатку ще трохи сумнівалася – мовляв, чи етично буде розставляти по п’єдесталах та видавати оцінки, якщо сам не Шекспір, образно кажучи? А тоді вирішила, що це ж питають думку читача, а не письменника, а читач я не гірше за інших. З трьох рочків і до цього часу... Скільки гуль набито на лобі на шляху з бібліотеки з розкритою книжкою перед носом... Скільки уроків не вивчено, скільки металолому не зібрано, бо несила було відірватися від сторінок і підвестися з дивана... А зараз?.. Скільки окулярів вже замінено на сильніші – а все продовжуєш дивитися на екран монітора, на ті літери маленькі, що розказують, щоправда, все частіше про те, що вже чули-перечули, але ж часом і про нове, геть несподіване...
Таких творів було в 2007 не так уже й багато, хоча все ж таки значно більше десяти. То вирішила взяти по одному творові від одного автора. А в кожного обрати твір із найцікавіших – це зрозуміло -, але ще й віддалений у часі, десь із початку року, чи із середини, який уже трохи загубився в електронних нетрях. Може, хтось випадково пропустив, то хоча б зараз зверне увагу.
А список зроблю по назвах творів, за абеткою – як в ООНі...
Отож:
1. Архітектор, який розвалився - Владюша Бар-Кончалаба
2. З щоденника доктора Ватсона – Олег
3. Мед з дікалоном – Юрій Камаєв
4. Нагальна справа – Тарас В’єнц
5. Сліпий – Тетяна Мельник
6. Слово про вертолітників – Антон Санченко
7. Убий люціанця! – Валентина Величко
8. Укрсучліт – Кока Черкаський
9. Хрущ – Олесь Бережний
10. Цвіт папороті – Ігор Скрипник
2) 5 найцікавіших рецензій або дискусій – вибачайте, шановна редакціє, але із цим не впораюсь. Рецензій було море, і майже всі цікаві. Якісь, може, і пройшли повз увагу окремого читача. Натомість по сто разів перечитала кожну літеру в тих рецензіях, що було написано на мої скромні твори. От серед них залюбки можу вибрати найцікавіші й найкорисніші для мене, як для автора.
Це (теж за абеткою):
1. Дарі, пушту і Сірко – Олесь Бережний на оповідання «Афганець». Найдокладніша рецензія із зазначенням усіх помилок, із пропозиціями щодо виправлення, та ще й із меткими начерками вірогідного розвитку сюжету - як би цей твір написали справжні метри ГАКу.
2. Мініатюрна фантастика чи фантастична мініатюра – Олег на мініатюру «Нуль-перехід». Ця рецензія, крім добрих слів, дуже цінна для мене тім, що в ній процитовано чудовий вірш, до теми, якого я раніш не читала.
3. Плакав - Антон Санченко на оповідання Міміно-2. Рецензія пана Антона була дуже теплою, ліричною й він не завагався поділитися з людиною, яку знав на ту мить лише за одним-двома оповіданнями, особистим і, не сумніваюсь, дуже важливим для нього спогадом.
4. Фіра, фацет та інші слова з літерою Ф – Юрій Камаєв на оповідання «Фурія, фацет, телефон та інші слова з літерою Ф». Ця рецензія значно розширила рамки власне твору, показала авторці (себто, мені), проблему під іншим кутом зору, і викликала ряд дуже цікавих для мене зауважень із боку інших шанованих авторів.
5.( Тут я маю відступити від своєї схеми, і зауважити, що хоча пан Кока Черкаський не писав рецензій на мої твори, лише побував у відгуках на рецензії інших поважних авторів, треба чесно сказати, що рецензії його – неперевершені, у першу чергу, з художньої точки зору. У них така бездна смаку, гумору, а радше сатири, що часто-густо вони бувають подією більш значною, ніж рецензований твір... Воно, звісно, добре говорити, якщо сама на зубок не потрапляла, але що є, то є. Лише для прикладу вношу до списку одну з рецензій Коки Черкаського, а можна будь –яку.)
Торчу перманентно зі спритності авторської й винахідливості завжди вашої (рецензія на твір Попереднє не з’їдання, автор: Мисько Сергій Ввсильович.)
Примітка: Щоб обмежити коло рецензованих рецензентів я винесла за рамки цієї рецензії рецензентів професійних – і, в першу чергу, М. Гоголя. Звісно, ці рецензії – поза конкуренцією.
3) Найцікавіший дебют ГАКу-2007 мені важко визначити, бо сама прийшла на ГАК тільки восени, і не слідкувала за розвитком подій протягом усього року. Чогось чи когось могла й не помітити. За останніми надходженнями вирізняється цікава постать.
І це – Гнат Дарнишин. Цікаві прозові тексти, цікаві вірші, цікаві рецензії й відгуки на рецензії. Сподіваюсь, що від цього автора ми побачимо ще багато дійсно нового, а не нескінченні переспіви загально відомого чи такого, про що й думати не хочеться.
4. Найпліднішого рецензента можна просто вирахувати, але я цього робити не стану, бо щось ще не так порахую. Натомість хочу запропонувати, і це я серйозно, Миська Сергія Ввсильовича. Через спроби редакції накласти на нього певні обмеження він переніс частину свого творчого доробку в сферу рецензування. І серед тих рецензій були насправді «дуже й дуже». Наприклад, «Собака лежить з одним закритим оком і думає». Рецензія на твір «Добрий геній», автор: Галина Михайловська. Думаю, що й іншим авторам він залишив багацько своїх художніх рецензій. Я всі не читала, але на мій твір – просто чудова, чесно.
5. Взагалі я намагаюсь писати на ГАКу прозу. Але нещодавно нахабно влізла в царину поезії з римованими рядками. А, оскільки, в 10 найцікавіших творів поетичні твори в мене просто не вмістилися, я вирішила вважати своєю номінацією поезію, і тут назвати переможців.
Отже, (якщо я правильно зрозуміла, що малося на увазі під тією номінацією) у номінації «поезія» мої переможці - 2007:
Ганна Осадко
Татчин
Дана Рудик
Тарас В’єнц
Михайло Карповий
Kolonjuk
Не було вказано, скільки називати переможців, то я назву ще одне ім’я. Це Оля Ляшенко за цикл поезій «Колекція ангелів».
Чесно скажу, що вірші всі читати не встигала, тому, може, щось і пропустила. Не ображайтеся.
... Закінчую... Страшно перечитати... Завмираю в соромі й жаху... І швиденько відправляю, аби не передумати. А також, поки автори ще новенького не понаписували, бо доведеться вносити поправки.
З повагою до всіх названих, неназваних авторів, а також до редакції,
Галина Михайловська.
