Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2683
Творів: 50955
Рецензій: 95697

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 7300, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '44.197.214.36')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Букет

© Танюха, 24-11-2007
Весна...Вона підкралася тихо й непомітно, лише в останній момент її видав легкий, майже невловимий аромат у повітрі та ледь чутний цокіт каблучка по бруківці. А коли вже всі озирнулись і побачили, що осьдечки Вона - стоїть посеред львівської вулички і таємничо усміхається перехожим, то панна випрямилася, гордо підняла голову і трішки сердито блиснула очима. І хоча її постава неначе промовляла: "Чого витріщились? Що, весни ніколи не бачили?", однак залишалась в ній певна недомовленість, яка неначе магніт притягувала зацікавлені погляди.  
Але їй набридло позувати, і ось уже тонкий стан майорить серед перехожих. І кожен отримує в дарунок привітний погляд або легке мерехтіння осяйної усмішки. Вони надихають на нові звершення, розкривають ширше очі, показуючи нам, що життя - прекрасне! неначе тюльпанчики, Вона роздавала нові надії, свіжі ідеї, яскраві враження. А люди з вдячністю приймали дарунки та ховали їх, неначе найцінніші коштовності, у свої скриньки. які були у серцях та душах. Та от проблема - на всіх квітів - то не настарчиш! "Партія Зелених" ще виступати почне... І, як завжди за іронією долі, букет закінчився прямо у мене перед носом... І не отримала я цієї весни в презент ані нових почуттів, ані свіжих надій. А зі старих залишилась лише одна: колись я знову зустріну Весну і вона подарує мені величезний букет! Та от питання: а коли? Коли я зможу взяти до собі оту неописану красу, відчути під пальцями тонкі прохолодні й такі ніжні стебла?! Я згідна вже навіть на підсніжники. Але справжні. Щоб кожен раз, беручи їх до рук, я могла на повні груди вдихнути отой чаруючий до пезпам'ятства казковий аромат...
   Але зараз я стою посеред вулиці і з затаєними заздрощами спостерігаю за отими щасливцями, які вже отримали своє. Якби я була меншою, то, напевно б, заплакала від образи. Але з віком я розучилася плакати. Точніше, це мої очі уже не вміють лити сльози. А от душа...
   Підкажіть, як бути, якщо очі сухі, а душа ридма плаче?..

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Весна болить

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Тед Лещак, 24-11-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.51492881774902 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Історія Європи. Український погляд
Кожен з нас має знати історію власного народу. Бо історія – це його посвідка на проживання на рідній …
Погляд на світ через призму пародії.
«Прометей поміж грудей» – тільки ця провокативна назва збірки чого варта! І це не натяк, це те, про …
День Соборності України
Вітаємо всіх з днем Соборності! Бажаємо нашій державі незламності, непохитності, витримки та величчі! …
Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …