Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2588
Творів: 47089
Рецензій: 91488

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна історія

Я не вимовляю букву «Л»

© Гнат Дарнишин, 21-11-2007
Я не вимовляю букву «Л». Длузі сміються з мене і залтома називають «тлактол дил-дил-дил». Колись у Тичини був такий вілш. А може й не у Тичини. Я не дуже сильний у вілшах і їх автолах. Так ось длузі з мене сміються і я на них облажаюсь. Але що лобити – такий вже я влодився.
Якось ми с длузями поїхали стліляти по голобцях з логаток. Логатка в мене була гална і дуже мені пасувала. Взагалі, я класивий палубок і дівчатам подобаюсь. Але челез те, що я не вимовляю «Л», дівчата не хочуть зі мною лозмовляти. Сміються і длажняться. Так було і тоді, коли ми стліляли по голобцях. Тільки-но я поцілив самого жилного, як плибігли Малина і Лая. Галні дівки – з товстими слаками. Лая каже: «Вау, хлопці, а хто ж це поцілив такого голобця? Назвіть ім’я цього Лобін Гуда?». А длузі легочуть і кажуть – хай сам назве – оно він стоїть соломиться. Тут Малина з Лаєю підходять до мене і дивляться. Що лобити? Тлеба ім’я називати. Ну я почелвонів і мовив: «Лостислав, тобто – Лостик…». А вони як почнуть леготати. Ну, я знову засоломився і втік ховатися у бул’яни. Так і плолежав, поки не звечоліло. А потім виліз, назбилав повні кишені камінців і пішов хлопцям по вікнах стліляти. Стлільну і заховаюсь, стлільну і заховаюсь. І так поки всі вікна не пелебив, не заспокоївся, така вже мене злість на тих длузів взяла, знаєте. А потім до ставка пішов. А там Лая з Малиною голі купаються. Ну, я знов у бул’яни заховався і дивитися на них став. А сам аж челвоний злобився. А вони сміються, пло хлопців лозмовляють. Коли чую Лая до Малини каже: «А ти б тому Лостику дала?». А та візьми та й ляпни: «Тому калтавому дебілу – ти шо здуліла?». І леготати почала. Тут я не витлимав і виліз із свого схову. Ну й до них у воду. Потопив обидвох дуже швидко. Вони навіть липнутись не встигли. А потім на белег витяг, вони ще теплі були, ножа дістав і язики повідлізав. Тлупи мотузками до камнів пливязав і знову у воду кинув. А язики із собою взяв. Додому плийшов, у кастлулю кинув і звалив. Десь, баба чула, що коли язика з’їсти, то всі геть букви будеш чисто говолить. Ну поїв і спати ліг. А вланці ви до мене прийшли. Що ще ласказувать. Така моя явка з повинною.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Набираємо вагу:)

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Тимченко, 22-11-2007

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Надія, 22-11-2007

пликол !

На цю рецензію користувачі залишили 4 відгуків
© Тарас В'єнц, 22-11-2007

Кумедно !

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Кока Черкаський, 21-11-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.643061876297 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Українські традиції та звичаї
Друзі! На сайті “Онлайн Криївка” є дуже цікава добірка книг про українські традиції та звичаї. …
Графічний роман “Серед овець”
Графічний роман Корешкова Олександра «Серед овець», можна було б сміливо віднести до антиутопії, як …
Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …