Розділ-2
Рідний брат
Більшу дорогу в автобусі Андрій проспав,коли проснувшись він побачив що автобус стоїть,і більшість пасажирів виходять,тоді водій автобуса крикнув : - Остання зупинка будь-ласка всім вийти.
Хлопець взявши сумку вийшов із автобуса,на дворі вже світало була десь приблизно година п'ята. Що він побачив це як багато людей кудись розходилися у різних напрямках,Андрій почав розглядати по сторонам,зупинка де став автобус була не великою людей на ній майже не було. Але це місто для хлопця було дуже не знайоме,будинки які були не подалі старовинними,а за ними виднілися великі споруди новітніх будинків.
Це було місто Токіо-То в якому проживало багато людей,на перший погляд це не було маленьке місто а дуже розвинуте. В цьому місті техніка пішла дуже в перед,і скорим часом хлопець в цьому переконається.
Довго йому чекати не треба було бо до нього під'їхало жовте таксі і з нього вийшов його старший брат,він був дуже інакшим після останньої зустрічі.
У цьому місті він був житі радісний,коли бачив його Андрій він все ходив сумним а тут на нього не схоже.
Вигляд він мав:довга біла футболка із червоними порізами по середині було слово GO у полум'ї,ця футболка зразу сподобалася хлопцеві. Довгі чорні штани із такими самими порізами. Волосся в нього було довгим світлим тільки чорна борідка видавала що він їх по фарбував.
- Привіт молодший. - підійшов старший брат і пожав руку Андрійові.
- Давно я тебе Володя не бачив ти дуже змінився.
- Тут інше життя я люблю це місто воно живе своїм життя.
А я бачу ти підріс давай не стій а то в день тут тепло а на ніч холодно тому давай за лазь у таксі по дорозі поговоримо.
Вони сіли у таксі Володимир щось жестом показав водію,машина рушила з місця тоді молодший спитав : - Мені сподобалась твоя футболка.
Брат подивився на неї тоді щось подумав тай відповів : - мені вона теж подобається в ній я себе відчував на багато краще але давай я потім тобі розповім про неї зараз бажано приїхати щоб ти відпочив освоївся тоді влаштуємо тебе в школу.
Таксі довго не їхало приблизно минаючи різні вулиці міста,хлопець відчував що тут тече життя зовсім інакше освітлене місто,світлі вивіски це все було стилем цього міста не кажучи про великі будинки.
- Ви казали до початку старого міста. - відповів водій зупиняючи.
- Так візьміть. - Володимир заплатив вийшли із братом з машини.
Вони пройшлися ще одну не велику вулицю і вийшли на житлові будинки які всі мали не менше як два поверхи.
- Ну і який із них твій. - Радісно спитав Андрій.
- Бачиш той із синім гаражем це не твій а наш.
Дійшовши до будинку брат почав шукати ключі,вони ще простояли з хвилин три надворі поки Володимир не найшов ключів відкривши будинок він включив світло яке освітило більшу частину першого поверху до хазяїна зразу при біг його собака.
Кличку він мав Чакі породи карликовий пінчер але із його маленькими розмірами він встиг прогризти в сумці дірку.
- Давай я покажу де ти будеш спати завтра я все тобі покажу.
Він відвів хлопця на другий поверх у маленьку кімнату яка була зручна тай з вікна було видно частину міста.
В кімнаті було при вході шафа для одягу,біля вікна стіл на якому стояв ноут-бук,збоку ліжко,різні полки що саме перше припало в очі хлопцеві це ролики які висіли на гачку вони мали два колеса самі були чорні із жовтими шнурками таких роликів молодший ще не бачив.
Брат зразу десь пішов щось розмовляючи до собаки а Андрій розклав одяг ще раз глянув на ролики знявши він їх оглянув хотілося вдягнути але на сон так пробивало тому він їх поклав на місце,що останнє він побачив це на столі біля ноут-бука стояла книжка на якій було написано "Правила катання на АТ для чайників"
