Розділ-1
Несподіваний виїзд
Вулиці міста були покриті чистим повітрям який все приходив у міста після дощу, свіжий запах асфальту надавав житі-радісний стан людям які проходили чистими вулицями рідного міста…
- Мама а чому батько нічого раніше не казав що я буду цілий восьми клас навчатися у іншому місті, тай ще без вас.
- Твій старший брат буде за тобою доглядав і не переживай це тільки на один рік, ми із твоїм батьком повинні виїхати із країни але ми вернемося і заберемо тебе.
- Я не зможу довго без вас жити.
- Андрій, давай не будемо тобі вже тринадцять років і ти знаєш якщо батько почує твоє скиглення то це до добра не приведе.
Хлопець зібрав свої речі вийшов із дому та рушив на зупинку автобусної, він повинен був їхати у не відоме місто яке навіть на карті не було зображене, називалося воно Токіо-То.
На зупинці автобусної батьки попрощалися із Андрійом у мами на очах були сльози вона не хотілася із сином розлучатися, батько був більше стривоженим він пожав руку синові і підійшов до водія автобуса який їхав у незнайомому напрямку і щось пояснив.
Сівши в автобус хлопець згадав коли останній раз він бачив брата, це було дуже давно років три назад, як він зараз змінився хлопець собі приставити не міг, йому зараз було близько двадцяти він живе своїм життям.
Батько сказав що до міста із дивною назвою їхати близько п'яти годин тому Андрій сівши зручніше зачав дрімати тай з часом заснув.
