ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 719
Творів: 10782
Рецензій: 16391

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Альтернативна історія

Інтро. Те, про що нікому не кажуть

© Messalina, 18-11-2007
Катрін прокинулась у темній кімнаті. Останнім часом сон її став зовсім нестерпним. Не відпускало навіть у нічних мареннях...А наяву ще гірше.
От і зараз у мороці її знову оточили. Чіплялися за руки, обіймали, до хрипоти здушуючи, шепотіли на вухо, і вона не розуміла що…Гнати їх, гнати! З цією думкою Катрін бігла по вулиці, розбризкуючи бензинову воду з калюж на стіни брудних будинків. Але Вони наздоганяли, було чутно їх дотики на шкірі, і дихати ставало дедалі важче.
Катрін скинула плащ і побігла ще швидше. Як Їх спекатись, тих, що переслідують її на кожному кроці? Очі її вловили бліде світло. Неможливо було не пізнати той будинок. Ось де її вперше причатували, де катували її ті приблуди… У вікні майнув Він. Не спить! А поряд кружляла та химерна зграя, прокляті! Танцюють, регочуть, хижо дивлячись їй прямо у вічі. Катрін стиснула пальці аж до хрусту. Вбити Їх… Більше так не може бути. Не може бути так вічно. Так може не бути...
В будинку було душно. Погляд помутнішав, але ж ціль... Вона там, треба лише дістатись. Сходами, переходами. Він відчинив двері, і хижаки миттю кинулись до неї. Знов душили, дряпали щоки, кусали...Але Катрін більше не слабка. Ще секунда – і свобода.
Бризки калюж знову розлітались навсібіч, брудом їй потворило обличчя. Чому, чому Вони не пішли геть? Навпаки, з новою силою вчепилися їй у груди і рвали на шматки! Вона не знала, чия то кров на руках, може, її власна? Вони, почуття, вже не шипіли, а верещали «Вбивця!!!» А Катрін всього лише хотіла, щоб вони зникли разом із Ним...

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Не пройняло

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© , 20-11-2007

Чи повертаються вони опівночі?

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Тед Лещак Статус: *Добрий критик*, 18-11-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.00942802429199 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif