Марина перевірила весь зв'язок у Домі, а потім і зовнішній. Зв'язок у них зараз був на висоті, не те, що раніш! І покриття відмінне і швидкість нічогенька собі, а саме швидкість думки. Адже МВ1 давно уже винайшла такі живі мобільні "думкофони", що кожен знову вирощений едеміт одержував при народженні, а старим вживляли.
Для далекого едеміто-зв'язку використовували свої ж таки органічні супутники. На вершині скелі, над півостровом, росла така цікава сосна, що своїми коренями простиралася до комунікацій Дому, а голками ловила всі сигнали, що їй передавав супутник, який висів над ними на стаціонарній орбіті.
Тим більше, що перехопити такий сигнал і підслухати розмову не міг ніхто - думко-частоти люди ще не освоїли, здебільшого! Були зрідка такі унікуми, що дещо могли вловити. Дещо, не більш. Але значення це не мало, тому, що більшість з них жило в психлікарнях
Фрагмент з фант-повісті "Легенда про Марисю, або чудовисько з морських глибин"
