Гранатні бруньки свого шалика волочу по калюжах...
Замотатись в теплий плед і хапати повітря з волосся, що пахне цигарковим димом. Я це я... До останнього подиху.
Відкривати своє серце для когось... Для того, хто не бачить. І не знає. Образ твій справжній маніяк. Я втратила кольори світу. Не дочекаюсь осені, котра несе в подарунок помаранчі на гіллі. Цікаво світ насправді такий сірий чи просто брудний? Любов захопить лише тоді, коли я дозволю. Ні хвилинки не думати... В яку частину свого єства вкласти таємницю зелених очей? Як на віки вічні закарбувати смак вранішньої, вмитої росою, щоки?
Натягнути шкарпетки до зубів і не перейматися, бо ніхто ж не переймається. Малиновий спокій?!
Відкривати своє серце для когось...
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування
KP-design