ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 723
Творів: 10902
Рецензій: 16601

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Оповідання

Майн Лайф - 3

© Alex Pysarew, 23-10-2007
Я зайшов до кімнати і в першу чергу відкрив холодильник. Наївний. За півгодини нічого нового не з'явилось.
Раптом починає грати дещо спотворена музика Віктора Цоя.
- Відєлі ночь, гулялі всю ночь... - бормочу я під ніс і натискаю зелену кнопку. Музика зникає. З'являється голос.
- Ага, - відповідаю я йому, - Да... Харашо... Да. Записую. Да. Записав. Давай.
Після цього я беру ручку й зошит і справді записую почуте. Сподіваюсь, що нічого не наплутав.
Минулого року я зрозумів, що для конспекту всіх лекцій, першоджерел, гри в «Х-0», гоночки, слова плюс малювання і т.д. Мені вистачить лише одного зошита. В ньому змшано все з усім. З'являється черговий химерний запис: «8.00 М Хр. До 11.00 50 р.»
50 р. - річ класна.
От тільки самому йти впадло. Тому вирішив зайти в кімнату до Стаса.
І що я бачу! Це диво! Він НЕ грає в Рим Тотал Вар! Замість цього на екрані комп'ютера бігають футболісти.
- Хто з ким? - запитую.
- Ф.К. Харьков проти Мілана. Фінал ліги.
- Удачі.
- Спасіба. Прікінь, я в Харьков Рональдіньйо вже купив. А Лампард отказується, може візьму Балака.
- Класно буде. Пішли завтра на мітінг.
- Пішли. В скіки?
- У вісім нада буть на Хрещатику.
Мовчить.
- То ти ідеш?
- Незнаю.
- Блін, нада знать зараз.
- Та нє, я не встану.
- Пішли! Пятдесят рубасів платять, якраз мені долг отдаси!
- Не напоминай! На тижні рдаки перешлють – отдам.
- Піісятку?
- Двадцятку... може.
- Сука блядська, - підсумовую я розмову.
В коридорі зустрічаю Віку. На руках у неї котяра.
- Прівєт
- Прівєт.
- Хоч котіка погладить?
- Нє. Я б лучше похавав.
- О! А я якраз котіку ліверки купила, будеш?
Ліверка. Ням-Ням. Хочу
Кошак дивиться мені в очі і чекає відповіді.
Раптом в голові чую чийсь голос: «Ну попробуй, схавай мою ковбасу... До утра не доживеш!»
Роблю висновок: Бухать нада менше. Коти, що розмовляють – ознака наближення бєлочок.
- Та нє, пасіба, - відмовляюсь я.
Котяра вдоволено мурчить.
- Слухай, а нехоч на мітінг завтра сходить?
- До скількох?
- До одинадцяти.
- Ой, нє. У мене пара важна в десять.
- На пятом курсі?! Важна пара?! Не сміши мене, в універ можна взагалі не з'являтись.
- Та це ясно. Но пара, правда, важна.
Буває. Ще лишились ідеалісти, що ходять в університет по кілька разів на тиждень.
То з ким же піти на мітинг?
Проходячи повз кухню бачу Миколу.
Микола націоналіст. Націоналісти – це люди, які думають, що розмовляють українською, а не суржиком; називають росіян кацапами; п'ють горілку, а не водку. Якось на чиємусь дні народженні я сказав, що в мене мало того, що російське, то ще й аристократичне походження. За це він назвав мене “катом українського народу” і “колонізатором”. Але бухати за одним столом це йому не заважало.
- Привіт.
- Привіт.
- Пішли на мітинг.
- Коли і де.
- О восьмій треба буи на Хрещатику.
- І до котрої?
- До одинадцятої.
- Скільки платять?
- П'ятдесят гривень. То ти йдеш?
- Іду
- Зустрінемось о сьомій біля вахти.
- Добре.
Я поспіхом виходжу, але наче постріл в спину звучить його запитання.
- А за кого мтинг?
Стоячи до нього спиною, я тихо мямлю, щоб він не розібрав:
- Регіони, - і йду до дверей.
- За кого? Я не розчув.
Відступати нікуди.
- За Яника.
- За Януковича?! - мені здається, що його очі наповнюються священною злобою.
- Да.
Пауза. Нарешті я наважубсь запитати:
- То ти ідеш, - і мої ноги готові до втечі.
- Тю, понятно. Піісят гривен на дорогі не валяються.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Фошист?

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Олесь Бережний Статус: *Гуру*, 24-10-2007

Майн Кайф

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Кока Черкаський, 24-10-2007

[ Без назви ]

© Katerunka, 23-10-2007

Молочай

© onore_de_balzam, 23-10-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0100300312042 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО  WWW.UKRKNIGA.COM - найбільший вибір словників та підручників в Україні
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif