

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	686
Творів:	10348
Рецензій:	15742

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Детектив

З щоденника д-ра Ватсона

© Олег Derim, 12-10-2007
- Ватсоне, як давно Ви спiвпрацюєте з Морiартi? - Отакої, - я аж нiяк не очiкував такого питання. - Не вдавайте обурення, Ватсоне. Я все знаю. - Так. Знову Ваш метод. Це правда: ми вчилися з ним в Iтонi. Але ж, Холмсе, розумiєте … - Догадуюсь. Напевно мерзотник шантажував Вас. Якiсь лiкарськi грiшки. Та пусте. Ми все одно друзi i дамо собi раду. Холмс пихкнув люлькою. Аналiз продовжувався. - Я пiдслухав, як мiсiс Хадсон нагадувала Вам пiдготуватися до приїзду Морiартi. З того, з якою нехiттю Ви це вислуховували, я зробив висновок, що головним його спiльником є вона, а Ви – лише знаряддя в їхнiх руках. - Маєте рацiю, Холмсе. I я готовий покласти своє життя …, - я скочив на ноги. - Дякую, не треба. Покличте мiсiс Хадсон. Не гаймо часу! За п’ять хвилин вiн вже стояв в одязi мiсiс Хадсон перед люстром. Саму ж її, нокаутовану Холмсом, я намагався привести до тями нашатирем. - Добре. В цьому вбраннi Морiартi й усiй його зграї мене не впiзнати. Вiн вискочив за дверi. Внизу почувся якийсь галас i в кiмнату вiйшов збентежений Морiартi. - Що з Хадсон, Ватсоне? Вона бiгла, мов навiжена, - почав вiн, але замовк i розгублено подивився на неї, що лежала на пiдлозi. - Вiн знову втiк! Кличте полiцiю! – викрикнув я. *** Пiсля допиту мiсiс Хадсон Лестрейд пообiцяв менi, що домагатиметься вiд суддi дозволу на мiй арешт. - Взялись за старе, пане докторе? Я покладу край Вашим витiвкам з цим божевiльним, - процiдив вiн i гримнув дверима. Але й це не був кiнець. Сам Повноважний представник Королiвського клубу лiкарiв, професор Морiартi, вирiшив дати менi прочухана. - Колего, я вже не кажу про лiкарську етику. Я звертаюся до вашої людяностi. Чи припустимо використовувати маячню свого пацiєнта для написання пригодницьких iсторiйок? Чи припустимо провокувати його? Зi свого боку, я присягаюсь Вам, що Вас позбавлять лiкарської лiцензiї, одразу пiсля мого звiту! Вийшов i вiн. Оговталась бiдолашна мiсiс Хадсон. А я пiшов прогулятися. Холмс зараз в мiсцi, вiдомому лише нам обом: пiд вiкнами Iрен Адлер, нашої попередньої доглядальницi, в яку вiн i досi був без тями закоханий. Десь за квартал я зустрiв знайомого хлопчика-кур’єра. Нема кращого засобу вiд стресу, як поговорити з дитиною. - Ей, Генрi, що в тебе в кошику? - Цуценя, сер. Чистокровний мастiф. Вiддаю всього лише за пiв-гiнеї, сер. За хвилину щасливий Генрi помчався вiднести нового мешканця на Бейкер стрiт, 221-б (от мiсiс Хадсон зрадiє). А я повторював iм’я собаки, про яке повiдомив мене хлопчина. Власне, саме через iм’я i вiдбулася ця покупка. Баскервiль. Щось таке старовинне, ґотичне. Я йшов i смiявся. - Чи припустимо провокувати його? Я ще i не починав!
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

Фігня, здається
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Sitka Charley, 03-02-2008

[ Без назви ]
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© ***, 15-10-2007

задля свіжого сюжету
На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Тарас В'єнц, 12-10-2007

Дуже оригінально й несподівано
На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Антон Санченко Статус: Експерт, 12-10-2007

Згенеровано за 0.0162918567657 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

З щоденника д-ра Ватсона

Фігня, здається

[ Без назви ]

задля свіжого сюжету

Дуже оригінально й несподівано