Мої сни проростають асфоделіями
І завжди зранку знаходжу у вікнах втрату
Весь день по моїх слідах бродить попередження
Його я охрещую запізненням
Хтось так правильно дає відповіді на всі питання
Та я не розумію тієї мови
Вона мені не рідна
І ноги стають червоними,
коли проходять по уламках мрій
існують крихітні миттєвості
Де я тільки я
І все стає доступним і правильним
Та не вмію їх ловити
Вони завжди втікають
Залишаючи в руках синє пір я
