

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	686
Творів:	10324
Рецензій:	15699

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза Авторська проза

Пам'ять

© Максим Колиба, 05-10-2007
Вони сходились після, як завжди, важкого робочого дня, подивитись на незвичне світло на горизонті. Там, у сусідньому селі, щось відбувалося незвичне. Щось горіло. Батьки відразу сіли в машину, взяли нас і поїхали туди, перемовляючись, що ж це може бути. Сутінки нас накривали холодною ковдрою, і нам тої ночі дійсно стало холодно. Порепана дорога давалася взнаки, тим більше, що і машина була стара. Зупинилися метрів за сто. Ближче під’їжджати не було сенсу. Заплакані очі і крики лунали з усіх сторін, здавалося, сталося щось страшніше за смерть. Горе розносилося по повітрю, і не важливо було, чи будь-хто розумів, що відбувається. Бабці плакали і голосили на все село так, що їх збігалося все більше. Ми трохи підійшли. Красивий розпис стін мені завжди видавався домашнім, теплим. Ісус та святі були народними, своїми. Якось я щось мугикав під ніс під час служби, і згодом бабця казала, що я напевно буду ксьондзом. Були добре облаштовані лавки, і я любив на них сидіти. А згодом бігати з сусідніми дітьми навколо церкви і дивуватися величині колод, що були її фундаментом. Церква була дуже стара. Високий дерев’яний каркас ще востаннє залишив у спогадах форму. Вогонь розрісся несамовито. Хрускіт дерева кричав жіночими голосами. Вогонь переливався чоловічими слізьми. Я не знав ще чому, але теж плакав. Впав купол. Він досі висить вогнем у моїй пам’яті. 5.10.2007 (0:12)
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Згенеровано за 0.00941491127014 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design