Скільки людей на світі палять? Сигарети, сигари, самокрутки чи дещо веселіше. Існує лиш приблизна статистика. Ніхто точно вам не скаже для скількох цигарка з кавою стала щоденним ранковим ритуалом, без якого день не матиме початку, не зарахується як ще одна позначка у календарі життя. Цю залежність ми самі собі створюєм і тішимось нею як діти, коли знаходять сховані від них батьками цукерки. Якось я вичитала в книжці, де досить дотепно трактувалась україська демонологія, що курити тютюн людей навчив сам нечистий. З рослини, створеної, як і вся природа Господом, він умудрився зробити одного з найзнаменитіших вбивць усіх часів, дав їй злий намір, це хитре мистецтво зваблення гріхом. Чи не так трапилось й з людьми. Їх вдалося зробити грішними, зробити спокусою й спокушуваними.
Та навіть не заглиблюючись теологію, чи ніколи прості паперові трубочки з тютюнам не нагадували вам людей? Нас складають батьки, школа, університет.., розподіляють по сферах діяльності, за мистецьким спрямуванням, наче сигарети розфасовують в пачки з одинаковаю назвою, і виставляють на вітрину, пускають у вільне плавання. І життя починає нас викурювати, кожна його затяжка, те, що ми віддаєм, робить нас меншими й слабшими, а в ньому відбивається лим слабким димом, який швидко розсівається в забрудненому повітрі.
Часто ми стаємо для когось просто розрадою, тимчасовим заспокійливим, як цигарка під час перенапруження чи нервового збудження, яку висмалюють жадібно й похапцем, а потім просто викидають недопалок. Нікому й в голову не прийде зберегти його, це не логічно й просто абсурдно. Дехто ж курить так просто за звичкою.
Чи розглядав хто з вас фільтр від скуреної сигарети, він темний, хоча на початку був сніжно-білим. Такі ж людські розум і серце – протягом життя вони фільтрують крізь себе безліч ідей, теорій, концепцій, думок, почуттів, переживань, ніщо крізь них не проходить без сліду, а наприкінці залишається лиш темна пляма, яка уже не може більше нічого крізь себе пропустити, осмислити, зрозуміти, і тоді очі випікає пекучий дим, а в горлі з`являється гіркий присмак. Сам процес життя перестає бути забавкою і приходить розуміння того, що ця цигарка уже докурена до кінця і немає жодної причини, з якої її потрібно прикладати до вуст й далі, рахуючись з етикетом її потрібно просто викинути в смітник.
Інколи люди здаються такими ж шкідливими для планети як цигарки. Як одні так й другі просто існують, без ніякої потреби, хтось вищий видумав їх для своєї розради, яка обернулася тотальною карою, але яку вже неможливо вивести.
