Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 65, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.23.101.75')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Одна склянка на двох

© Serg, 20-05-2005
І тільки приходить останній вечір, як наді мною і над тобою шеточе вранішня трава, як ми не встигаємо сказати одне-одному, що відзавтра на склі будуть краплі холодної осені. І тільки вчора матиме значення для нас і тільки відзавтра ми будемо їхати у різних напрямках. І у кожного розриватисеться телефон не від наших з тобою дзвінків, кохана. Так проходить вечір, коли б ми мали радіти, що останні години проводимо разом, а ти тільки сидиш і дивишся у вікно, в якому протікають вулицею авта, а я знову палю зигарки, шукаючи, запитуючи, пакуючи у голові думки.
Завтра ми розїдемось, але сьогодні вечір для нас, тому давай проведемо його так, як ми його проведемо, і потім не будемо жалкувати про поему з еротичним підтекстом, не будемо збиратись у дальню дорогу, не будемо лагодити себе, ладнатись у цьому потоці.
Отже сьогодні.
Мила, запрошую тебе на вино, крім того червона риба, і одна склянка на двох.
Ти посміхаєшся, погоджуєшся, шепочеш щось ніби на вухо, але вухо далеко від тебе. То ж ти погодилась.
Насправді, ми їдемо в одному напрямку, от тільки наші поїзди вирушають один раніше, а інший після. Ми йдемо далі – кожне створіння своєю дорогою. І не важливо для нас сьогодні, чи зустрінемось потім. Брешу. Я хочу тебе побачити, хочу з тобою поговорити. Але сьогодні ми ще разом, от тільки не говоримо. Мовчимо.
Лишилась година до нашого прощання. Бувай, а чи будьмо, ні, мабуть до зустрічі, якої уже не буде, хіба що в маршрутці, коли говоритимемо про речі не потрібні, і будемо вчити одне-одного жити, але то вдасться тільки тобі, а може не вдасться. То ж давай сьогодні поговоримо, обговоримо нашу наступну розмову.
Слухай, - кажу я – і вона слухає, як в ранковому місті пролітає птаха з клювом на схід, бачить голову, що стрибає сміючись, мов котяча, говорить про вчора, коли ми сьогодні сидимо і ні про що не говоримо.
Ми сьогодні помремо. І відзавтра народимось, бо ми створюємо новий сайт – сайт прощення гріхів, і в порівнянні з католицькими індульгенціями він чесніший. Він безкоштовний. Всьо починається за новим сценарієм – ми народились наново і починаємо нове життя.

Осінній Бог, хмари і повії.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Злука-розлука

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Академія, 20-05-2005

Дуже корисна вправа

© М.Гоголь, 20-05-2005
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.047869920730591 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати