Біля білої берези, біля барвистого берега блакитної бистриці-річечки блукав білий бородань, брови були білі-білі.
Брав білобородий бандуру, бормотів, бубнів. Брови мурмосив… Бандура болісно бриніла.
Багато бачив бандурист бід батьків бідних, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства…
Боротися! Безстрашно, безперервно боротися! Благати благословення Божого… Боже!
Бачиш – боса Батьківщина? Бо брат бив брата, батько – батька! Боже! Біль безжалісний, багряний буревій… Боже, буде багата будучина Батьківщині? Буде!..
