Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2584
Творів: 46964
Рецензій: 91369

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Есе

33 зуб

© Сергій Микун, 28-09-2007
П’яте квадратне колесо теліги спогадів завжди випадає, коли все йде під ухил та під сумнів… Емоції здатні лишень заважати. Гачок без наживки для наївної риби чіпляє за борт субмарину. Рибалка йде на дно разом із своєю хитрожопістю. Його пліт – то корабель, його записка – то послання. Спадок думок тим, хто випробовує вдачу, а наштовхується на системи.
Крига моря не приймає монеток, крига моря не приймає плавців. Криголами ходять по наших кістках, аби стати над головами і все життя доводити свою маргінальність.
Смак м’ятної гумки приївся крепатурою щелепи. Але ми продовжуємо пережовувати старі теми. Банальний погляд гарячими очима.
Тиск авторитету авторитарності. Хтось сперечається за право жити з тими, хто упивається чужим повітрям.
Depress під прес посмішок перехожих. Коли близькі смалять вуха, то чужі люди ще не знають, хто тут вразлива особа. Образлива, чутлива… Птьху… Як пісок на зубах це невизначене відчуття порожнечі у повній солодощами кімнаті.
Шоколад. На душі так само темно.
Мармелад. На душі так само слизько.
Еклер. На душі солодко – від того й гірко.
Спрайт. На душі вапняк.
Мо-ро-зи-во… розтало. Душа потекла.

Літуни доводять, що час визнати трунок труни. Приземлення було не вдалим. Приземлення не було. Падіння від теплих промінців до непрогрітих теплом обійм. Краплею отрути зміїних звинувачень я стаю ближчим до завтра, якому клонюся в ноги. А о 12 ночі змушений буду зарядити у писок сьогодення.
Нитка, що розплелася шляхом від учора затиснена виснаженою рукою. Я знаю, повертатися пізно, коли зайшов у лабіринт. Суперприз чи суперфіаско.
Аварійний вихід.
Розбити скло, зірвати ці чорні вказівники. Відпустити важіль вічної години та короткої хвилини. Секунди наростають, наростають, збільшують пухлину часу і зміщують ще одну мить назад.
Завтра.
Я б’ю білим кросівком темряву нового дня.
І тільки «цок-цок-цок»…
А потім – «кррр»
І тиша… Абсолютність спокою.
Хвилі б’ють до берега.
Плавати у безмежжі часу та плескатись у відблисках світла… Так, завтра вихідний
Нереалізовані погрози нікому не зашкодять. Пліт чужої надії та піратська записка тонуть навіки віків. Інь.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Теліги?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Золота, 29-09-2007

Математичні алюзії :)

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© Оксанка Яблонська, http://sevama.uaforums.net, 29-09-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.58217692375183 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Добірка художньої літератури козацької доби
Друзі! В інтернет-крамниці “Онлайн Криївка” представлена цікава добірка художньої літератури …
КОНСТИТУЦІЯ У КОМІКСАХ
Конституція у коміксах_medium_size у форматі PDF Конституція у коміксах_medium_size у форматі EPUB Брати …
Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …