... не бійтеся досконалості - вона все рівно вам не загрожує.. і не переймайтесь постійно вічним запитанням української літератури: куди діватися горобцям, як в дядька хата згоріла... бо й дивно виходить, від народження "степові вовки" чомусь так завзято запалися на дрібну лісову падаль... шукайте, гризіть твердіше - зуби мудрості навіщо повиростали ?
...і до речі, не варто позавжди підмітати під себе палімсестричність художнього твору... адже він теж живе своїм власним життям.. і на жаль, як правило, для вас невідомим... не вірите ?! почитайте для початку, принаймні, Піранделло... в подальшому обов"язково знадобиться...для (само)критики...
