

	ПОШУК

АВТОРУ:

AlmaNAH

Жанри

Авантюрна проза

Авторська проза

Альтернативна історія

Гоголівський ФОРУМ

Наша статистика

Авторів:	723
Творів:	10902
Рецензій:	16601

Наша кнопка

Код:

Художні твори Проза діалоги

просто

© Максим Колиба, 28-01-2006
- Чим ти відрізняєшся від мене? - Нічим - Тоді чому ти інакший? - Тому що я це знаю. - Якщо Бог знає все, що було, є і буде, то чому він створив ангелів, якщо знав, що один з них впаде і стане дияволом і буде творити зло на землі? Впевнений, що жодна людина не зможе відповісти на це чи зрозуміти. - Саме тому Бог і є один, і тільки Він це знає і розуміє. - Напевно, Бог – Великий Лялькар. Він знає ім’я кожної ляльки і її долю. Він знає, чи впаде під кінець замок з кубиків, чи буде стояти вічно і ляльки та солдатики в ньому будуть далі жити. Він Сам створює сюжет для Своєї лялькової гри і Сам керує кожною з них. Просто Він дозволив кожній ляльці мати душу. - Чому ти мені збрехав учора? - Не знаю. - А чому ти мені сказав правду сьогодні? - Не знаю. - Тоді що ти мені скажеш завтра? - Не знаю. - Ти хоч думаєш, що ти говориш і чому? - Так. - Тоді чому ти нічого не знаєш? - Не знаю. - Я не вірю в Бога. Насправді людина стала людиною через еволюцію, від мавпи. - А хто запустив еволюцію? - Ти віриш у Бога? - Я не вірю, я просто знаю, що Він є. - Звідки? - Цікаво, що б відповів тобі Бог, якби ти запитав у Нього, чи вірить Він у людину. - Мені деколи не хочеться жити. - Не можна бажати собі смерти! - Я не казав, що хочу вмерти. Я просто деколи не хочу жити. - Я боюсь. - Я теж. - Тоді чому ти такий спокійний? - А хто тобі таке сказав? - Я не знаю, чи досягну своєї мети. - Якщо хтось сумнівається, то він ніколи її не досягне. - Я не сумніваюся, я не знаю. Може бути замало часу чи сил. - Я думаю, що життя в мене заплутане, складне і погане тому, що хтось колись мене чи моїх рідних прокляв. Або в мене така доля і я маю бути мучеником. А ти як думаєш? - А я не знаю, чому в мене життя таке заплутане, складне і погане. - Люди не люблять обов’язків чи заборон. - Звичайно. У світі існує всього десять заповідей, і кожна була порушена. - Як ти думаєш, життя погане чи добре? - Життя прекрасне. - Але ж світ жахливий і щосекунди стається зло. - А як би ти міг знати, що таке зло, не знаючи, що таке добро? І звідки би ти знав, що існує добро, якби не жив? - Може, хтось і може змінити цей світ. Знайти б цього хтося - Можливо, я не гірший за інших, можливо, не кращий. І напевно такий самий. Тільки чому я розрізняю добро і зло? - Я не знаю, що робити, але чимось займаюсь. Я не знаю, як жити, але якось живу. Я не хочу чекати, але мушу терпіти. Я не можу страждати, але якось існую. Тоді це все має бути. Але я цього не хочу. Ну і фіг...
Написати рецензію	Рекомендувати іншим

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]
© Slava, 31-01-2006

Ця простота непроста.
© Той самий Андрій, 29-01-2006

"Просто"?
© Варвара-Вікторія, 28-01-2006

Згенеровано за 0.0161669254303 сек.

Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design

просто

[ Без назви ]

Ця простота непроста.

"Просто"?