Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 6211, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.133.137.201')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза

Свобода

© Костенко Олександр, 08-09-2007
                                            СВОБОДА
                                          Дійові особи:
Сергій: молодий хлопець. Скромний та слухняний парєнь.
Лєна: дівчина Сергія.
Рома: друг Сергія. Відомий своїм розгульним холостяцьким життям.
Ірина Олександрівна: місцева шмара і взагалі стрємна баришня.

                                           Дія перша
Вулиця. Подвір’я хрущовського будинку. На лавці сидять Сергій та Рома. Лузають сємки та п’ють пиво.
    
                                                      Рома:
       Скоро вже ця Лєна вийде? Чи ми до ранку її чекати будемо?!
  
                                                      Сергій:
            Може фарбується, гарною хоче бути. Для мене все.

                                                       Рома:
       Ой, бля, ти подивись на себе – Алан Делон. Я взагалі не розумію з якого вона тоді дає.
Як би я був баринею, я б до тебе навіть не підійшов.

                                                       Сергій:
              Головне щоб людина була хороша, а краса то вже друге. Ну це, що стосується чоловіків. Жінка має бути гарною ну і звичайно розумною, як моя Лєнка.

                                                        Рома:
Серьожа, я тобі скажу так: жінки не розумні вони зарозумілі і мислити вони не вміють, тільки замислювати все проти чоловіків. Їм довіряти не можна. Зрозумів?! Це я тоді кажу.
Я вже цю жизнь прохавав. Знаю цю жіночу натуру. Вони своїми очима стріляють, потім в ліжко затягують, , і все, друже, СРАКА. Через місяць вона каже: я вагітна. І прощавай Свобода.
              
                                                      Сергій:
            Ні, Лєна не така. Тим паче ми з нею вже три місяці зустрічаємося. Правда ми ще не той, ще не мали сексу. Батьки їй до весілля не дозволяють. Кажуть це гріх до весілля.

                                                      Рома:
           Друзяко, то попав!!!! Це ж треба. Так долущуй зернята, допивай пиво. Зараз будемо робити з тебе чоловіка. В тебе гроші є?

                                                      Сергій:
Ну є, але небагато.( дістає з кишені три купюри по десять гривень).

                                                      Рома:
   Серьожа, зайчик, цього вистачить і тобі і мені по разу.

                                                      Сергій:
                                                      Тобто?!

                                                      Рома:
Підемо в магазин. Візьмемо водки, якоїсь нарізочки там з ковбаски чи сирку та пакет соку.
Вона сік любить, особливо той томатний.
                                                    
                                                    Сергій:
                                                      Хто?

                                                     Рома:
Жриця кохання, місцева німфа, ангел у людській подобі. Коротше Афродіта середніх років у гарному стані.

                                                     Сергій:
Чуєш, Ромка, ти ж знаєш що я не п’ю горілки. Може вина візьмемо, чи шампаню ?!

                                                     Рома:
Сергію, коли прийдемо до неї. Повір мені на слово ти перший попросиш в мене випити.
Не сперечайся зі старшим товаришем. Добе?!

                                                     Сергій:
  Все, мовчу. Чуєш, а може все-таки Лєну почикаємо і разом туди підемо?

                                                      Рома:
                                                    Сєрьога?

                                                      Сергій:
                                                Добре, мовчу.

                              Сергій та Рома йдуть до магазину.
                                                      
                                                   Дія друга

   Сергій та Рома виходять з магазину і прямують до приватного сектору міста.
В одному з цим будиночків і живе славнозвісна жриця кохання Ірина Олександрівна.
    Хлопці вже підійшли до дверей і збираються стукати.

                                                      Рома:
             Так, розмовлятиму я. Ти мовчи. Я про все домовлюсь. Ну, взагалі, от і все.
А, мало не забувся. Ти не лякайся головне. Це у всіх спершу так. Потім нормально все буде. Ну с Богом.

Рома постукав. Двері відчинила „женщіна” років сорока не зовсім гарна та проте з пишними формами. Сергійкова щелепа впала до колін.
                      
                                                      Рома:
                            Прівєтствую, Ірина Олександрівна.

                                         Ірина Олександрівна:
                        Заходьте, хлопчики. Будем веселитись.

                                                     Сергій:
       О, Господи. Як вона збирається веселитись? Рома куди ти  мене привів?

                                                      Рома:
          Ти не бійся. Вона свою справу знає, тобі сподобається.
       (Хлопці заходять у приміщення ставлять на стіл пляшку горілки. Нарізку з ковбаси та
сиру, томатний сік.)
                                                     Рома:
  Ірина Олександрівна, вітаю Вас так сказать з професійним святом.....

                                            Ірина Олександрівна:
                                       З, яким це Ромка професійним святом?

                                                    Рома:
                    З самою древньою професією.... домогосподарки.

                                       Ірина Олександрівна:
            Ну спасибі тобі Ромчику, сонечко моє. Ти я бачу з усім вже прийшов і соку мені взяв.
                                                  Рома:
                                                Так,так,так!!!! Як у тій програмі „ Все для тебе”
          ( Ірина Олександрівна засміялась, через що очам і так переляканого Сергія відкрився майже беззубий рот хазяйки будинку)

                                                  Сергій:
                          Рома наливай бо я вже не можу.

                                                   Рома:
                                          Почикай, зараз.

                                     Ірина Олександрівна:
  О, Ромчику який в тебе нетерплячий товариш. Я люблю нетерплячих, вони такі гарячі.
( Сергій з жахом дивиться на жінку, Рома розливає горілку у стакани. Всі дружно киряють).
                  
                                                 Сергій:
                Рома, я чув між першою та другою перерва невеличка.
                      
                                                  Рома:
Ви бачите Ірочка, що ви з  Сергієм робите від до цього разу горілки не пив. Це ви на нього так вплинули.
                                               Ірина Олександрівна:
            Я жінка магнетична і обворожительная.  Так, Сергійку???
   ( Сергій істерично сміється, за ним повторює Рома та Ірина Олександрівна. Випивають по другій)
                Піду принесу огірочків, сама закатувала у банку.
                                  
                                                   Рома:
                                  Та, я бачу у вас золоті руки?

                                     Ірина Олександрівна:
       Ти заграєш до мене Ромчику. Та огірочка першого дам спробувати Серьожі. Він мені подобається.
                                                 ( іде)
                                
                                             Сергій:
   Ти, ГАД, куди мене привів. Це з нею я маю чоловіком стати?!
                                              
                                               Рома:
Ти головне пий. Чим більше вип’єш тим гарнішою вона  стане. Я завжди так роблю.

                                               Сергій:
  Ти що тут постійний відвідувач?! Тепер я зрозумів про яку даму серця ти говорив.
  Вона ж страшна як смерть, як в тебе взагалі виходить її того...?          
                                                Рома:
           Знаєш, не кожному випадає нагода смерть по трахати.                                      
            ( виходить хазяйка з тарілкою на якій лежать консервовані огірки).
                                      
                                  Ірина Олександрівна:
       Про що це ви тут шепотілись. Не про мене часом?!
                                    
                                                Рома:
       Ох, яка ви розумна і здогадлива жіночка. Сідаймо Ірино вип’ємо по сто.
         І я вас вдвох з Сергієм залишу бо мушу біжати, справи.
                    
                                                Сергій:
                     Ти що мене з нею самого залишаєш?                  

                                                 Рома:
              Ну, знаєш, там де двоє любляться третьому робити немає чого.
                      ( Рома наливає. Всі випивають)
                Гарно вам погуляти. До зустрічі Ірочка.

                                          Ірина Олександрівна:
                           І ти не залишишся подивитись?
                        
                                               Рома:
                   Мадам!!! В своєму житті я хочу побачити лише три речі: живого Ісуса, голу Памелу в себе у ліжку та як Елвіс співає в мене на похоронах. Так що Адьйо.
( Рома іде, Ірина О. та Сергій залишаються  вдвох. Сергій наливає повний стакан, собі та своїй новій подрузі)  

                                          Ірина Олександрівна:
                                     Ну, що на брудершафт?....

                                               Дія Третя:
       Вечір. Вже дуже п’яний та втомлений після Ірини Олександрівни, Сергій іде до Лєни.
Він хоче поділитись враженнями з дівчиною. Сергієві здається це дуже вдалою ідеєю.
Сергій співає пісень:
                          
                                                 Ля-ля-ля тополя  
                                  Нє жди меня мама живого домой  
                        Тада-тад-а-та-да-та тада, тада-тада-тада-та      
        
                          (Сергій підходить до Лєниних вікон)
              
                                                 Сергій:
Лєнусік, вигляни у віконце. Киця, зайчик мій, сонечко моє , робонька моя солоденька, бусінка моя маленька. СУУУКККАААА!!! Вигляни у вікно, падло!!!!! Ципонька моя гарнюнє, кохана моя девочка. Це твій Серьожа. Твій мужчина.

          Лєна виглядає у відчинене вікно.

                                                  Лєна:
   Придурок, чого ти ярепенишся. Немає іншого місця де покричати.
   Ти подивись: „він мій мужчина”. Де ти шлявся. І взагалі, я тепер вже зустрічаюсь з іншим хлопцем. Він мене принаймні поважає.

                                                  Сергій:
Покажи мені свою хлопця. Я його зараз порву. Що це за хахаль? Ти бачиш вона мені тут лярва заявляє.
                                    
                                                  Лєна:
Серьожа, я попрошу без хамства в мою сторону і в сторону мого кавалера. Ми з ним
Можна сказать не сьогодні завтра подружня пара. А ти іди до своєї Іри. І займайся з нею негідним, брутальним сексом.

                                                  Сергій:
       Постій-но, ти звідки про брутальний брудний секс, знаєш?  

                                                   Лєна:
Мені Ромчик усе розповів, що ти з тою хвойдою на шафі, в умивальнику і під диваном виробляв.

                                                   Сергій:
                                                      ???        
                                                    
                                                     Лєна:
              Шо, мовчиш скуштував.... Нічого не можеш правді у відповідь сказати.
Зрадник, па донок. А я думала у нас с тобою кохання? А оказалось порнографія.

                                                      Сергій:
                            Яка там порнографія?! Я тебе голою ніколи не бачив.

                                                       Лєна:
                           А в душі коли я милась, хто підглядав?!

                                                        Сергій:
                               Блядь!!! Я цьому Ромі відірву яйця.
           Ну подумаєш один раз було. Вже треба так драматизувати?

                                                        Лєна:
А з сусіднього будинку у бінокль в мою кімнату коли я перевдягалась, хто дивився?!

                                                        Сергій:
....відірву і заставлю з’їсти. Де цей Ромчик?
            
                                                         Лєна:
З батьком балакає про весілля. І взагалі йди звідси, а то в міліцію подзвоню.  
В тюрмі збочунців  люблять.                                                

           ( Лєна зачиняє вікно, залишаючи Сергія на самоті)

                                                     Сергій:
Не думав ніколи, що Ромка такий класний друг. Виручив мене з цим весіллям
Та й з класною дєвкою познайомив. Я усім тепер буду радити „ Не ведіться на красу, головне щоб людина була хороша”. Ось припустимо Ірина Олександрівна фактіческо задарма зробила мені приємно: час провели вєсєло( здригається) і на все життя пам’ять. А що з цею Лєною: скукота, дієти, ні покурити, ні випити  секс раз у квартал і щоразу в четвер, походи на тусовки снобів та підарастів. Ха-Ха!!! Думала, зміюка такого класного пацана загубить. Ось-сьо тобі!!!! ( тиче в Лєнчину сторону дулю)
                        СВАБОДААААААА!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!                                      
                                                                   (Іде)              


                                                     КІНЕЦЬ      


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

Сподобалася п"єса!

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Любов, 27-09-2008

коли вже буде таке, якого читати не варто?

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© В:тал:й, 27-09-2008

Оце по-чоловічому

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© onore_de_balzam, 12-10-2007

Ініціація

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Олег Derim, 11-09-2007

Про український секс

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Patriot, 10-09-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.030102968215942 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати