Львiв. Травень. Автобус поволi заповнюється вщерть дачниками. Атмосфера й так напружена, а тут ще дiдуган заспiвує: «Ну що, обрали собi Януковича …» Нiби тiльки цього чекала, якась пасажирка вступає зi своєю партiєю: «А ви … а вашi помаранчевi …» Ось-ось почнеться масовий психоз, коли, раптом, водiй: «Так, якщо будете про полiтику розмовляти, автобус нiкуди не поїде!» Встановлюється тиша. Автобус рушає. Приголомшення переходить у вдячнiсть. Слава тобi, водiє!
