Дивний хлопчику iз гострими лiктями та пiдборiддям, скуйовдженим волоссям i величезними очиськами... Ти нiяковiэш щоразу, як я дивлюся на тебе i намагаюся звабити. Вiдводиш погляд, хапаешся за склянку, наповнену дешевим пiйлом, посмiхаэшся... Затинаэшся, розповiдаючи чергову iз сотень своiх смiшних iсторiй. Як нiхто iнший, торкаэшся кiнчиками пальцiв до моiх скронь, цiлуэш очi... Ти будиш у менi всi з iснуючих iнстинктiв - продовження роду, материнський i самозбереження. Ти безмiрно ввiчливий i незграбний, зворушливий, по-дитячому егоiстичний, тихий i сумний.
Саме тому я буду поруч i оберiгатиму твоi сни. Добранiч, любий...
