Краєм ока я помітила, як він повернувся і подивився на мене.
Знову мимохідь.
Він завжди дивився на все, ніби воно не грає для нього ніякої ролі, ні ці будинки, ні ці вікна, ні я.
Дівчина, яка рік була вірна йому, думала тільки про нього. Віддала рік свого життя, а натомість не забрала і секунди його.
І він попрямував до маршрутки. Настільки звично. Я сотні раз бачила, як він от-так от йде. Ніби поспішає, але повільно.
Та я не збиралась, аби він дійшовши до зупинки обернувся, і побачив тут мене. Я занадто часто була слабкою в його очах, щоби і на цей раз залишитись такою.
І тому я пішла. пішла, куди бачать мої очі. А вона хотіли бачити місце, де не буде його.
Та чи є таке місце?
Можливо скверик, в якому ми вперше поцілувались?
Чи магазинчик, в якому ми познайомились?
Чи під'їзд, в якому нас звела доля?
Чи мій дім, де ми вперше переспали?
Чи моє серце, з якого він і не збирався тікати?
Я важко усвідомлювала те, що у цьому місті немає де сховатись від НЬОГО.
Що місце. де я сидітиму - нагадуватиме про нього.
що повітря, яке я вдихатиму, нагадуватиме про нього.
Що в людях, яких я бачитиму, я помічатиму його.
Що в серці, в яке я заберуся, я буду поруч із ним.
Кажуть, що кохана людина здатна розбити серце. Але моє серце ціле. Ось воно стукає, немов годинниковий механізм. Але воно замкнене.
Тому що він просто оселився там. І нікого більше туди не впускає.
Нахабно розлігся у шлуночку, і дивиться як біжить кров по-моєму організму. Можливо навіть рахує еретроцити в ній. Проте сам більше нікому не відчинає ці двері.
А я не можу вигнати його.
Я сама десь поряд із дверима. Сама шукаю ключ, підбираю коді пароль. Шукаю необхідний відбиток. Але все марно. Постійні спроби повернутись туди марні.
Та і що вони дадуть? Я повернусь у своє серце. Я повернусь на зумпинку. Скажу, що це все фальш. Він встане, пройдеться по річці крові, що тече в моїх судинах. І обійме. І поцілує. І поїде на маршрутці додому, знову залишивши мене поза серцем. Тільки тепер я знову втрачу мозок. А мені таких зусиль коштувало, аби його повернути.
Я не хочу знову дивитись на нього, і бачити почуття, які були весь рік, що ми разом.
Не хочу аби він розумів, яка я насправді слабка. І як я насправді закохана в нього.
