Ох і витріщаються ж, аж мурашки поза шкірою бігають. Ну й пики. Не пики, а просто рила якісь. Тваринні, звірячі, жодного проблиску інтелекту. Чудовиська. Монстри.
Ходять поза ґратами із одного боку в інший, потіють і зчудовано витріщаються на нас. Їдять, гризуться, заграють одне до одного. Деякі тягають за собою звірят. А ті так само, як і наші дитинчата, скавулять, дзявкотять, верещать, мов дурні. Нема спокою зовсім.
Щодня те саме. Зранку із лігва, що на вході в експозицію виходить великий і товстий звір. Він пробігає уздовж усієї клітки, навіщось торсає захисні грати в кількох місцях, немов би перевіряючи їхню міцність, і повертається назад у лігво. Отоді й починається. Зранку до вечора ці чудовиська товчуться у клітці стадами, родинами, сім`ями чи й окремими особинами. Тиняються кліткою і витріщаються на нас, немов їм роботи вдома нема. Кого тут тільки не надивишся. Ну просто виродки та й усе. Гидкі, різномасті, безхвості, ікол немає, відсутня будь-яка пристосованість до умов зовнішнього середовища. Добре, що міцні грати хоч трохи захищають нас од них.
Ми назвали цю експозицію ”Монстри джунглів”. Щоби вже ніхто з наших, випадково, не подумав, що бачить перед собою особин - представників якоїсь високоморальної чи високотехнологічної цивілізації.
А як важко було організувати цю екскурсію. Спочатку, випадково, звичайно ж, мов би ненароком, потрапити на очі мисливцям. Потім дати їм себе спіймати, та так, щоби було немов би насправжки, щоб за тобою добре попоганялися по джунглям, щоб якийсь із мисливців поранився, заблудився чи й помер і т. і. А вже після цього, коли тебе зловлять, необхідно протягом усієї подорожі мовчати, не маючи жодної можливості перекинутись хоч словом із родичами, що сидять по сусідству, та ще й їсти усіляку гидоту, що вони нам дають .
Наприклад, сире м’ясо. Невже вони не розуміють, що м’ясо перед вживанням необхідно протягом кількох днів вимочувати у воді, а після цього іще впродовж двох-трьох діб в’ялити на сонці, щоби воно набуло потрібної м`якості, соковитості та смаку. Проте доводиться терпіти.
Бо як же ми ще подивимося на оцих тварюк.
