Книга класика української лiтератури Є. Гуцала «Ментальнiсть орди» - гарний подарунок охочим полюбомудрствувати над темою «Ми i вони». Це спроба зрозумiти дух Московщини-СРСР-РФ через нескiнченну вiйну в Чечнi, загарбання природних багатств народiв Сибiру, моральне зубожiння «елiти».
Одна з характерних рис книги – вiдсутнiсть пафосу: немає анi проклинань на адресу «наших ворiженьок», анi скиглення над долею України. Загалом, твiр – це збiрка критичних статей, або, словами автора: «Цитати i емоцiї. Чужi цитати i мої емоцiї».
Цитати – спогади чужоземних послiв у Московщинi, роздуми росiйських письменникiв (вiд П. Чаадаєва до О. Солженiцина), народнi пiснi. Червоною ниткою проходять скрiзь весь текст рядки досi, на жаль, актуального Т. Шевченка.
Авторськi емоцiї – адекватнi, як у кожного європейця при зустрiчi з дикуном: вiд подиву, спричиненого екзотикою, до вiдрази перед брудом. Отже, логiчним є питання Є. Гуцала: «Чому й ми разом з ним [росiйським народом] приреченi бути «исключением среди народов»?».
Книга написана бiльш десяти рокiв тому, ще за царювання Єльцина, але вже тодi автор розгледiв у начебто «новiй демократичнiй» Росiї зародок фашистського чудовиська, що зростає вже на наших очах, захлинаючись жалем до себе та ненавистю до Iнших.
Розбiй, злодiйство, волоцюзтво, пияцтво, пiдлабузництво та iмперська пиха москвина – все це теми твору. Як казав Заратустра: «Ми маємо пишатися своїми ворогами». Пiсля прочитання «Ментальностi орди» можна остаточно переконатися, що Росiя нам не ворог, адже не гiдна цього.
I в Еспанiї була iнквiзицiя та конкiстадори, i в Нiмеччинi – нацизм, але чому це вже не загрожує їм (i нам)? Бо вони покаялися, розставили всi крапки над «i». Доки ми диви-тимемося на iсторiю очами росiйських iсторикiв i пояснюватимемо всi нашi негаразди мiфiчними татаро-монголами, комунiстами/демократами (кому що до вподоби) абощо, доти i хитатимемося мiж Сходом та Заходом. Проте є надiя, що такi книги, як ця, стануть дзеркалом, через яке Росiя подивиться собi у вiчi.
До виходу другого видання, книгу можна було прочитати хiба що в iнтернетi, але тепер сам факт перевидання показує нам – звичайним читачам – що попит на розумну лiтературу збiльшився, отже й здорового глузду в народу примножилося. «Ментальнiсть орди» Є. Гуцала посяде гiдне мiсце на книжковiй поличцi поруч з «Московством» П. Штепи, «Трубадурами iмперiї» Е. М. Томпсон, «Страной Моксель» В. Белiнського, «Другою чеченською» А. Полiтковської. Щодо недолiкiв видання, то хоча твiр i публiцистичний, бажано, щоб упорядники додали бiльш коментарiв, посилань до джерел, iлюстрацiй та iнформацiї про автора, бо вiн невiдомий саме цiлевiй аудиторiї книги – нашому Сходу та Пiвдню.
