На плиту витекла кава. Вона схожа на мене - нікому непотрібна. Зараз візьму ганчірку і витру - нехай буде деінде, а не у моїй кухні.
Ти не постукаєш у мої двері, не заговориш у моєму телефоні, не стоятимеш вночі під вікном, не промовлятимеш уві сні моє ім"я, не снідатимеш зі мною на балконі...
Я не прийду до тебе серед ночі, не залишу у твоїй ванній свою зубну щітку, не втиратимуся твоїм рушником, не солодитиму тобі чаю.
Ми більше ніколи не перетнемося на вулиці, у ліфті, у ліжку...
