Вирішив писати щоденника. Багато писати не зможу, бо ж на відпочинку роботи усе дають багато, проте, може, так я хоч не забуду букви і перестану писати «як курка лапою».
27 травня.
Звичайний день. Зранку устав, поснідав і погуляв до обіду. Потім пообідав, поспав, пополуднував, знову погуляв, повечеряв і ліг спати.
28 травня.
Зайшов у гості до Тетяни. Обідали чаєм і пряниками. Згадували, як у дитячому садку влаштовували яблуневі війни (кидалися яблуками). Говорили про знайомих та родичів.
29 травня.
Допомагав своїм. Поливав помідори та гірки. Збирав «колорадів» на картоплі. Увечері у селі вимкнули світло. Слухав по радіо, що виробляють у Верховній Раді наші депутати.
30 травня.
По обіді з Димком та Андрієм грали у карти. На вечір карти набридли і грали у доміно. Коли набридло і доміно, пішли на річку купатися.
31 травня.
Мої заборонили мені купатися, бо вода, мовляв ще холодна. Звеліли, поки що купатися у бані. Цілісінький день просидів під домашнім арештом.
1 червня.
Сьогодні мої купили другого холодильника. Я знаю навіщо. Щоби менше їх об’їдав. У старому холодильнику буде їжа для всіх, а у новому - тільки для них.
2 червня.
Устав до сходу сонця, бо ще з учора збирався на рибу. Але уночі почався дощ. Мої усі на роботі. Сиджу у хаті сам самісінький. Дивлюся телевізор.
3 червня.
Зранку впіймав декілька карасиків. Тільки повернувся додому, пообідав і сів писати щоденник, як мені одразу завадили. Листоноша приніс мою пенсію. Треба йти отримати й розписатися.
