Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51622
Рецензій: 96045

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 5330, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.223.171.83')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Оповідання

Страж.

© Олександр, 21-06-2007
Прошу за мною, пане.
Надворі вже сутеніє. Шкода, що ви так пізно звернулися до мене, бо вже не зможу запропонувати вам нічого кращого. Літо, пане, курортний сезон, купи людей приїздять відпочивати. Навіть моїй агенції, котра до речі має найбільший перелік вільних квартир у місті, необхідно розширюватися.
Аби було, де переночувати, кажете?
Знайдемо, де вам переночувати, аби гроші. Курортників побільшало, ціни зросли. Жаль, що ви у нас лише на одну ніч. До речі, якщо забажаєте, квитанцію за невеличкий процент можна виписати на будь-яку суму.
Повертаємо у цей провулочок і, одразу ж за рогом, друга хата ліворуч. Не звертайте уваги на занедбаний двір і старий дерев’яний паркан, ви ж у нас тільки на одну ніч. Та й ціну я вам знизив майже удвічі.
Ви, мабуть, помітили, що хата знаходиться неподалік від центру, бо йшли ми сюди не більше десяти хвилин. Колись біля хати була веранда. Вона поступово зогнила й розвалилася, а від неї залишився тільки оцей благенький невеличкий ґаночок із двома сходинками. Якщо уночі здійметься вітер, старі дошки на сходинках можуть скрипіти, але ви не звертайте на те уваги.
Чекайте, я одімкну двері. Трішки заїдає, але то більше від поважного віку. Хтось казав, що смерть приходить коли дім готовий. От і замок забагато вже має років, проте, як ви бачите, добром та ласкою усе можна зробити.
Проходьте, будь-ласка.
Обережно, дуже високий поріг.
От бачите, як невчасно я це сказав, немов під руку. Треба було обережно переступити, ось як я. Ну та вставайте, вставайте, підіймайтеся з підлоги. Дозвольте я вам допоможу.
Маю надію ви не ображаєтеся. Це колишні хазяї поставили такого високого порога. Бачите до нижньої дошки одвірка додатково прибито грубого бруса, котрий і робить поріг вищим на декілька сантиметрів.
Нічого їх лаяти. І поріг перед вами нічим не завинив. Просто іншим разом уважніше дивіться під ноги.
Прошу, пане. Відчувайте себе вільніше. Походіть по кімнатах, огляньте умеблювання та зручності. Я почекаю вас у вітальні.
Ви знаєте, до речі, про те, що навколо порога створено дуже багато забобон. Цивілізовані народи і варвари з давніх-давен виказували повагу до порогу. Філістимляни, сирійці й китайці, татаро-монголи, турки і перси, племена Східної Африки та островів Тихого Океану, Індія, Палестина, Ісландія, Греція, Швейцарія. Навіть пророк Софонія від імені Яхве говорив: «прийду у той день до всіх, що стрибають на поріг.»
Як бачите, пане, є ліжко і декілька крісел. На полицях у шафі ви знайдете зо два десятки старих книжок. Якщо не любите читати, маєте телевізор, на жаль чорно-білий. Крім того підведена  гаряча та холодна вода.
А зверніть, шановний, увагу на слов’ян. На порозі не можна нічого рубати, не можна сидіти, гріх що-небудь узагалі робити. Не давати через поріг, не сидіти на порозі, переносити через нього наречену і таке інше.
Не звертайте уваги на навколишню тишу. У цій хаті вже давно ніхто не живе. Натомість я щоранку власноруч прибираю тут. Це у мене сентиментальне, бо колись довелося знати стару господиню цього будиночку. Жила самотньо та все жалілася мені, на диких кролів, котрі жили у неї під ганком, а уночі, немов коти, зазирали у вікна, виблискуючи зеленавими очима.
Так от, усе це є лише залишками, нечастими випадками прояву схиляння перед порогом та поваги до нього. Багато народів вклонялися перед порогом і поважали те або тих, хто під ним знаходиться. Кажуть ще наші пращури мали звичай ховати біля порогу своїх родичів. А ті поступово перетворювалися в уяві людей на духів предків, хранителів роду, хатніх богів.
Кажуть, що після смерті першої дружини, син хазяйки цієї хати поїхав на заробітки у Німеччину, зостався там і вдруге одружився. Через це вони із матір’ю довго сварилися, аж доки друга невістка не загинула у аварії. Після того ходили чутки, що син повернувся додому. Проте кому ж, як не мені, напевне знати, що він забрав стару хазяйку до себе.
Щодо поховань, то, можливо, люди намагалися захистити давнє житло, як олюднену частину навколишнього простору магічними засобами охорони. Існує також інша точка зору про підсвідомий страх людини перед змінами і намагання пом’якшити усі види переходу: просторове переміщення (переселення), сезонні зміни (календарно-обрядовий цикл), зміни у житті (народження, одруження, смерть). Як у нас колись казали: без бога ні до порога.
Та можливо я вам уже набрид? Усе гаразд? Вам подобається? Мені особливо подобається, якщо вам подобається. Головне, щоби вам тут було зручно. Як і домовлялися, заплатити доведеться наперед.
Дякую, пане. Міцно тримайте ключ і намагайтеся його не згубити. Уранці необхідно буде повернути його мені.
А зараз влаштовуйтеся, розкладайте речі й відпочивайте. Маю надію наступного разу, завітавши у наше місто, ви звернетеся саме до мене.
Добраніч, пане. Не треба мене проводити. Двері захлопуються самі.
Не просіть і не бійтеся. Знайшли чого боятися. Я ж не боюся.
Якою би не була істинна природа духів порогу, їх треба поважати.
Та окрім того, пане, вони вимагають жертв.
Не грюкайте і не кричіть, пане. Зсередини двері не відчиняються.
Я знаю, що вам боляче, хоча можу тільки здогадуватися наскільки.
Іноді у порозі можуть жити злі духи. Дратівливі й жорстокі, хитрі й підступні, голодні і кровожерні. Чи ж мені не знати свою матір та дружину?
Просто у іншому житті, пане, намагайтеся ніколи не наступати на поріг.

………………….........

Прошу за мною, пане.
Надворі вже сутеніє. Шкода, що ви так пізно звернулися до мене, бо вже не зможу запропонувати вам нічого кращого.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Siverwolf, 22-06-2007

хороший горор

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 22-06-2007

Незле, хоч над кульмінацією варто попряцювати

© М.Гоголь, 21-06-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.052087068557739 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати