А Амосов Микола. Лікар. Альмавіва, граф. Герой комедій Бомарше “Севільський цирюльник” та “Безумний день або Одруження Фігаро”. Неперевершений у виконанні Олександра Ширвіндта. Андрій Первозваний. Перший з апостолів. Місіонерську діяльність йому випало вести в басейні Чорного моря. Безсумнівно хрестив ласів у Грузії та інші припонтійські племена. За середньовічною руською традицією вважається, що він піднявся в своїх мандрах Дніпром до Києва і прорік нашому місту велике майбутнє, встановивши хреста на Андріївському пагорбі, за що кияни попарили його в лазні. Андропов Юрій. Голова КДБ (тривалий час) та Генсек КПРС (швидкоплинно). Увійшов в історію лише дешевою горілкою “андроповка”. Поспіхом переіменованому на його честь місту Рибінськ повернули історичну назву вже через пару років. Аніськін. Сільський детектив, герой телефільму “Аніськін та Фантомас”. Антонов-Овсієнко Володимир. Керівник штурму Зимового палацу у 1917. Комісар більшовицького загону, що взяв Київ. Саме до підходу його загону було приурочене повстання робітників на заводі “Арсенал”. Нарком юстиції РРФСР. Репресований. В тексті помилка, в Іспанії швидше за все був його син, теж комісар. Див. також Муравйов. Аракчєєв Олексій. Граф, генерал артилерії. Ще один “врємєнщик”, але вже за імператора Олександра Першого. Намагався ввести в Росії військові поселення, в яких переможці Бонопартія орали б землю за Статутом і строєм ходили до церкви. Російські гренадери, на відміну від українських козаків, орати землю і одночасно марширувати не змогли. Гарна ілюстрація того, що будь-яка перемога Росії над зовнішнім супостатом призводить до знущання над переможцями. Аристотель. Давньогрецький філософ, учень Платона та вчитель Олександра Македонського. Істина була йому дорожче за друга. На нього усі науковці посилаються тоді, коли потрібно підкреслити фундаментальність розроблюваної проблеми. Але часом виявляється, що ще Аристотель усі їх проблеми вирішив. Ахіллес. Давньогрецький герой, що босоніж бігав Тендровською косою та Джарилгачем, давши назву цьому берегові – Ахілодромія. Посмертно став охоронцем острова Змїїний, про що варто б пам’ятати заздрісним румунам.
Б Бабель Ісак. Одеський письменник. Автор “Конармії”. Цікаво, що в першому виданні до цієї збірки оповідань про червону кавалерію входило оповідання “У батьки нашого Махна”. Бажан Микола. Український офіційний поет, перекладач, академік, редактор енциклопедії. Але ж був колись панфутуристом разом з Михайлем Семенком. Батов Павло. Генерал армії. У 1941 командував 51-ю армією Південного фронту. Бенюк Богдан. Актор театру Франка у Києві. Народний артист України. Найкращий у світі Швейк, що засвідчив фестиваль у Чівідале ді Фріулі, Італія. Берія Лаврентій. Традиційно сталіністи звинувачують його у всьому, у чому інші звинувачують самого Сталіна. Попри все інше, саме під його чулим керівництвом розроблялася радянська атомна бомба. Хто зна, де ми усі були б, якби ця програма виявилася неуспішною. Бєлка. Піддослідна собака, яку запускали в космос раніше за Гагаріна. Див також Стрєлка. Бжезінський Збігнєв. Американський соціолог та державний діяч. Один з руйнаторів СРСР. Теоретик тоталітарізму. Втім, передбачити такий швидкий розвал “імперії зла” не зміг. Бірон Ернст-Йоган. Курляндський німець, герцог, фаворит імератриці Анни Іоанівни. Йому завдячуємо появою в російській мові слова “времєнщик”. Бойль-Маріотт. Еріка плутає. Насправді це два фізики, які відкрили один фізичний закон на двох. Див. також Гей-Люсак. Бонасьє. Галантерейник. Наш з Ерікою улюблений герой Дюма. Самі не знаємо чому. Бокасса Жан. Правитель Центрально Африканської Республіки. Єдиний людожер який цілувався з правителем СРСР. Боплан Гійом. Французький військовий інженер, що жив у нас в 17 столітті і залишив книгу “Опис України”, де докладно описав побут українців. Наприклад, його вражало те, що в Україні письменні навіть жінки. У будь-якому разі – один з найбільших наших симпатиків серед французів ще й понині. Борисов Олег. Актор театру Лесі Українки. Про своє звільнення з вказаного театру довідався з афіш. Неперевершений Свирид Петрович Голохвастов, пірат Сільвер і т.ін. Удостоєний пам’ятника на Андріївському узвозі. Брежнєв Леонід. Генеральний секретар ЦК КПРС. Коли українцям закидають те, що це вони правили імперією, мають на увазі саме його. Хоча українцем Леонід Ілліч записався лише одного разу, у 1928, мабуть з переляку від курсу на українізацію. Будьонний Семен. Ротмістр. Командувач Першої Кінної армії, герой Бабеля та Вишневського, володар найпишніших вусів у всій кавалерії. З двома шаблями міг відбитися від чотирьох супротивників. Відбився від посланців НКВД захованим на горищі кулеметом Максим. Бульба Тарас. Породив і вбив сина Андрія за любов до польської панночки. Як на нас з Ерікою, то – дурень. Особа вигадана хоча б тому, що Гоголь примусив його загубити люльку в кінці 15ст., а Колумб відкрив гамерику тільки в 1492. І який тютюн, питається, той Бульба палив? Буш Джордж (дві особи). І обоє воювали з Іраком. Втім, повний список країн, на які вони йшли хрестовим походом, на жаль, ще не вичерпано.
В Вавілов Микола. Академік, генетик, географ. Автор теорії культурних видів рослин. Об’їздив з науковими експедиціями весь світ. Зібрав найбільшу у світі колекцію культурних рослин, маючи для того найменше коштів. Репресований. Василевський Олександр. Маршал Радянського Союзу, начальник Генштабу. У 1944 командував Кримським напрямом. Після визволення Севастополя його машина потрапила на німецьку міну, його було поранено. Вернадський Володимир. Український вчений, засновник Української Академії Наук. Автор вчення про ноосферу. Ми з Ерікою намагалися вписати “хімік” за прослуханими ним лекціями в Мендєлєєва, та в нас запали усі клавіші. Вернадського годі приписати до будь-якої класичної науки, він весь час створював нові науки на межі класичних дисциплін. Українські вчені завжди пошепки пишалися тим, що нашу академію було створено Вернадським раніше за АН СРСР, ще за гетьмана Скоропадського. Вертинський Олександр. Киянин, що написав безсмертну пісню про фіолетового негра у нетрях Сан-Франциско. Пісеньки співав у шатах сумного П’єро. Повернувся з Шанхаю до СРСР вже після війни. Пісеньок художня рада не пропустила, і він став зніматися в кіно мовчки. Відєнєєв. Фотограф у Царському Селі на початку 20 ст. Може й пращур тьоті Тані, Хрюші та Степашки, хто зна. “Вільгельм Густлов” – пасажирський лайнер, база школи німецьких підводників, потоплена Олександром Марінеско (див.) в 1945 році під час евакуації війська та цивільного німецького населення з Прибалтики. Названо на честь лідера швейцарських нацистів, вбитого югославським терористом. Вірьовка Григорій. Засновник і керівник народного хору, який пізніше став державним та академічним, його імені. Висоцький Володимир. Грав Гамлета та Глєба Жеглова. Хрипів пісні під гітару. Перший, хто зрозумів, що для мистецтва не потрібні художні ради й спілки письменників. Досить гітари й магнітофонів. Вишневський Всеволод. Російський член Союзу письменників. Писав викривні статті щодо бабелівської “Конармії” в центральній пресі. Написав відповідь Бабелю у вигляді роману, але його назви вже ніхто не пам’ятає. Не те що його “Оптимістичну трагедію” про моряків та Ларису Рейснер чи Олександру Коллонтай (вже не розбереш) з фразою “Хто ще хоче комісарського тіла?” Волков Олександр. Український олігарх, депутат. За його активної підтримки Леоніда Кучму було переобрано на другий термін. Врангель Петро. Один з керівників Білого руху в Росії за Громадянської війни. Барон. Головнокомандувач “Збройних сил Півдня Росії” в Криму. Був розбитий під Каховкою та Перекопом. Емігрував до Франції.
Г Гамлет. Принц данський. Герой Вільяма Шекспіра. Тест на перекладацьку придатність. Пантелеймон Куліш його знамениту фразу, наприклад, переклав: “Бути чи не бути, от в чому заковика”. Переклад Леся Подерев’янського Еріка відмовляється друкувати з цензурних міркувань. Гарібальді Джузеппе. Карбонарій, інсургент, народний герой Італії. Син моряка. Нас цікавлять лише його юнацькі подорожі в Причорномор’я в якості юнги. Хоча... Ти скажи, от і держави Італія колись не було. Гедзь, міфічний персонаж. Гнав священну корову Іо по Північному Причорномор’ю, через що в нас виникли грецькі міста-колонії. На цю літеру стаття ця потрапила лише тому, що в нас з Ерікою нема на клавіатурі Г з дашком. Гей-Люсак Жозеф-Луї. Французький професор, який любив надмірність не тільки в фізиці та хімії, але й у власних іменах (2 штуки) та прізвищах (також дві штуки). В шкільному курсі фізики вивчається поруч з Бойлем та Маріоттом, що часто призводить до плутанини. Наш роман, між тим, названо не на його честь, і не на честь тих добродіїв, про кого ви подумали одразу, а просто за першим словом тексту. Гейтс Білл. Найбільший ворог юніксоїдів усього світу. Автор всесвітньовідомої програми Гвіндовз. Неперевершений маркетолог та борець з контрафактом. Про щось там вже домовився з Ющенком в Давосі. Нумо всі вивчати Юнікс на всяк випадок. Гемінгвей Ернест. Колишній Хемінгуей. Автор “Старого та моря”, “По кому подзвін”, “Сієсти”, “Прощавай, зброє”, “Снігів Кіліманджаро” тощо. Валізу з його ранніми творами якісь злодюжки викрали на вокзалі десь в Европі (колишній Європі). Див. Хемінгуей. Гера, богиня подружнього життя й шлюбу. Дуже не любила подружніх зрад чоловіка й чинила пакості як Гераклові, так і Енеєві. В “Енеїді” відома під ім’ям Юнони. Геракл. Давньогрецький герой, що здійснив 12 подвигів, серед яких були не тільки смертоносні, а й сільськогосподарські, наприклад – вичищення Авгієвих стаєнь. В Україні був під час війни з амазонками. На амфорах зафіксовано, що під час цього круїзу він носив наш солом’яний бриль. Гертруда, королева. Мати Гамлета, що вдруге вийшла заміж ну дуже швидко після смерті чоловіка. Не стоптавши чобіт, як говориться. Герцен Олександр. Російський журналіст, видавець, революціонер та емігрант до Лондона. Декабристи розбудили саме його, він розбудив народників, а вже народники розбудили більшовиків. В Лондоні видавав часопис “Колокол” і кликав Русь до сокири. Тобто, займався тим самим, чим зараз займається опальний олігарх Борис Березовський. В радянській міфології часто згадується у дуеті з Огарьовим (див.) Гільдестерн. Див. Розенкранц. Гірей. Рід Кримських ханів. За етикетом того часу навіть запорожці та Іван Грозний зверталися до них на інакше як Мосцепане. Гітлер Адольф. Загальновизнаний найбільший злочинець 20 століття. Тому цитувати його набрався мужності лише один з сучасних диктаторів. Втім, в нашій мильній опері – лише другорядний допоміжний персонаж. Глушков Віктор Михайлович. Один з батьків першого європейського комп’ютера. Директор Інституту кібернетики і взагалі дуже просунута в інтернеті людина задовго до появи того інтернету. Голохвастов Свирид. Персонаж водевілю Старицького, уособлення справжнього киянина. Цікаво, що Старицький позичив сюжет в Нечуя-Левицького, чим підтвердив наші здогади про важливість контрафакту для розвитку української літератури. Голубков Льоня. Персонаж Мавроді, що таки купив дружині чоботи. Після чого дружина, мабуть, стала “його голубом звати” й заспівала “Ось вони на мені”. Цікаво, хто з російських копірайтерів так добре знає українські народні пісні? Гонгадзе Георгій. Журналіст. Горбачов Михайло. Помічник комбайнера. Пізніше – генеральний секретар ЦК КПРС та нобелівський лауреат. В усьому радився з Раїсою Максимівною. До чого це привело – бачимо. Городецький Владислав. Архітектор. Майже все, що ви любите в Києві, і куди ви водите на екскурсії гостей міста, побудовано цією людиною. Цікаво, що Будинок з химерами було віддано ним під заставу, щоб оплатити поїздку на сафарі в Африку. І саме тому його стіни прикрашають носороги й крокодили. Викупити будинок до 1917 року він так і не встиг. Потім більшовики однак все відібрали. Нічого, хоч в Африку з’їздив. Останньою його спорудою був мавзолей шаха в Тегерані. Городницький Олександр. Автор чудових пісень про крокодилів, пальми, баобаби та дружину французького амбасадора. В тексті мається наувазі його пісня “На материк пішов останній караван”, яку усі полярники чомусь вважають народною. Горшков Сергій. Адмірал флоту. В роки війни – командувач Дунайської флотилії. У часи Брєжнєва – головнокомандувач ВМФ СРСР. Горький Максим. Російський письменник, усі думки якого виявлялися несвоєчасними, автор збірки думок з такою назвою та фрази “А чи був хлопчик?” з роману, назву якого забуто. Нам з Ерікою імпонує лише босяцький період його творчості, коли він продавав тростину князя Джапаридзе на херсонському привозі й переправлявся з Керчі в Тамань на поцупленому в рибалок човні. На його честь Нижній Новгород було переіменовано в Гіркий. Грасс Гюнтер. Німецький письменник, нобелівський лауреат. Автор роману-ессе “Траекторія краба”, присвяченого атаці Олександра Марінеско на “Густлов” Гречко Георгій. Льотчик-космонавт 1-го класу. Тричі літав у космос. Тут мається наувазі його другий і найбільш тривалий політ – на станції “Салют-6”, який регулярно показували по центральному телебаченню в новинах. Григор’єв Никифор. Отаман. Підняв заколот проти німецьких окупантів, потім перейшов на сторону червоних. “Если вслед за мною будет вырастать такая паршивая власть, какую я видел до настоящего времени, — заявляє у телеграмі на ім’я голови Українського Раднаркому, — я, атаман Григорьев, отказываюсь воевать”. Застрелений Махном під час особистої зустрічі. Григорович-Барський Іван. Архітектор часів розквіту українського бароко. Зокрема, автор фонтану “Самсон”. Його брат Василь – відомий мандрівник, що залишив по собі путівник по Палестині. На чию з них честь названо вулицю на сучасній Борщагівці міська рада не уточнює. Гришин Віктор. Секретар Московського міського комітету партії з 1967 по 1985 рік. Типовий радянський геронтократ, вже самі рока “правління” якого вказують на системну кризу радянської системи керівних кадрів. Один з винуватців того, що інтернет винайшли не в нас, а в гамериці. Ще б пак. В допартійному своєму житті пан Гришин встиг закінчити лише технікум паровозобудування. Гудеріан Хайнц (Гейнц). Німецький генерал-полковник, теоретик бронетанкових військ. У 1944 – начальник штабу сухопутних військ. Гурамішвілі Давид. Перший грузинський емігрант в Україну. Джигіт, гусар, поміщик, поет, винахідник оригінального млина. Перший перекладач українських народних пісень грузинською. Гутенберг Йоган. З німців. Першодрукар. Винахідник печатних машинок. Не дивлячись на це його друкарня збанкрутувала.
Д Давидов Денис. Гусар, герой 1812 року, перший партизан, геть не кепський поет. Данченко. Див. Немирович-Данченко. Дарк Юля. Сталася досить дивна історія. Одне жовте видання саме написало про Юлю саркастичну статтю з такою назвою і проілюструвало її фото, змонтованим у фотошопі: одягнула на віцепрем’єрку лицарські лати. Та народ сарказм пропустив повз вуха і залюбки носив те збільшене фото в якості транспаранта. “Прекрасна Україна” та й годі. Дассен Джо. Французький співак, дуже популярний у 1970-ті у СРСР. Декарт Рене. Французький філософ та математик. Мислив, отже існував у першій половині 17 століття. Діофант. Давньогрецький математик. Одним з перших почав використовувати алгебраїчні знаки для розв’язку рівнянь. Джевецький Степан Карлович. Винахідник підводного човна. Одесит. Близький родич капітана Марінеско, хоча й не румун. Джойс Джеймс. Видатний ірландський послідовник Гомера. Його “Улісс” подорожував не Середземним морем, а вулицями Дубліна. Свідоцтво консервативного смаку нобелівського комітету, бо його новаторський роман премії так і не отримав. Джоконда. Вона ж Мона Ліза. Модель Леонардо да Вінчі. Таємницю її посмішки намагаються розгадати тисячі фахівців, аж до психіатрів включно. Джугашвілі Йосип Віссаріонович. Семінарист. Грузинський поет. Дуже суворий літературний критик. Кращий друг фізкультурників та полярників. Переселив за Полярне коло третину чоловічого населення СРСР. За традицією йому приписують усе погане, що було в житті країни до 1953 року. От якби хтось свого часу похвалив його вірші, як те зробив Бурлюк з Маяковським. Джульєтта. Героїня трагедії Вільяма Шекспіра та фільму Леоніда Бикова “В бій ідуть одні старики”. Доббін. Капітан. Шляхетний герой Вільяма Теккерея, який терпляче (12 років) чекав в Індії на те, поки автор об’єднає усі свої сюжетні лінії і одружить його з головною героїнею. Довженко Олександр. Класик світового кіно. Великий фантазер та видумщик. Створив комуністичну міфологію, спираючись на кращі народні зразки. Після прем’єри “Щорса” вищезгаданий Джугашвілі декілька годин гуляв з ним нічною Москвою й про щось розмовляв, так пройняло. Долгоруков (Кримський) Василь. Князь. Командувач російських військ під час російсько-турецької війни 1768-1774. Під час цієї війни Росія підкорила Крим. Достоєвський Федір. Бренд-менеджер гурту “Воплі Відоплясова” Див. Скрипка.
Е Евклід. Давньогрецький філософ, батько геометрії. Ейлер Леонард. Швейцарський математик, член російської академії наук. За легендою, втратив око від перенапруги під час математичних обчислень. Це дійсно тільки легенда, сучасні медики довели, що око він втратив внаслідок інфекції. Нам з Ерікою близький не доведеннями теореми Ферма, а тим, що був першою людиною, яка математично описала хитавицю корабля під час шторму. Енгельс Фрідріх. Міфологічний брат-близнюк Карла Маркса (див.) Особа більш практична та підстрижена. Власник заводів, який фінансував теоретичні роботи Маркса по привласненню цих заводів пролетаріями, а також утримував велику марксову сім’ю. Крім того, написав дуже багато праць з різноманітних питань (навіть з сімейних), щоб ідеологам КПРС було кого цитувати, якщо Маркс нічого не сказав з якогось дріб’язкового для пролетаріату приводу. Вдало підібрана цитата з Енгельса могла як захистити крамольну дисертацію з структурної лінгвістики, так і поховати її, якщо її підібрали не ви, а ваш опонент. Енеке Е. Німецький генерал-полковник, командувач німецьких та румунських військ, що захищали Перекоп.
Ж Жаданівський Борис. Поручик інженерних військ. Закінчив Полтавський кадетський корпус. У 1905, після того, як урядові війська розстріляли демонстрацію робітників у Києві, вивів свій саперний батальон на допомогу повсталим, провів вулицею Жилянською до Євбазу, де був тяжко поранений у перестрілці і вивезений до Госпітального укріплення. Його довго не могли упізнати й заарештувати серед інших поранених. Офіцера, який видав Жаданівського жандармам, весь його колишній курс кадетського корпусу викликав на послідовну дуель. Жадановський чекав на страту у Косому Капонірі, але її було замінено на довічну каторгу, з якої його звільнили лише у 1917. Загинув під Херсоном у 1918 під час боїв з німецькими окупантами. І кому, питається, заважала вулиця його імені? Жванецький Михайло. Перш за все одесит. Класик російської гумористики. Автор, який першим довів, що для творчості авторові не потрібні ніякі спілки, а лише пошарпаний портфель. Жолдак Богдан. Найбільший український письменник (154 кг). Жук. Пес. Кудлатий та чорний, як жук. Що власне і послужило поштовхом до такого імені. На той час, єдиний собака, якого припинали золотим ланцюгом. Зараз не певен. Жуков Георгій. Радянський маршал. Серед фронтовиків поява Жукова на їх фронті вважалася дурною прикметою, про що свідчило і його фронтове призвісько “Катафалк”.
З Зайцев Олександр. Фігурист, партнер Ірини Родніної (див.)
І Іван Причета. Так народ перейменував незрозумілого йому Іоана Предтечу. Іо, корова. Міфологічна прародичка греків. Іллєнко Юрій. Класик українського кіно, кінооператор, кінорежисер. Пану Юрію дуже пощастило, що Еріка для своїх експериментів з плагіатом обрала оповідання Богдана Жолдака, а не сценарій його фільму “Молитва за гетьмана Мазепу”, який потрапив до наших загребущих рук раніше, ніж було знято фільм. Аби ж то українські митці були такими ж добрими продюсерами, які вони оператори, сценарісти й режисери. Ну і скільки людей, питається, того “Мазепу...” врешті решт переглянуло? Ільченко Віктор. Актор, класик сатиричного жанру. Виконавець фрази: “А вчора (раки) були великі, але по п’ять (карбованців).” Див. Карцев, див. Жванецький. Ісаков Іван. Адмірал. Командувач Балтійського флоту у 1930-ті роки. Потім – начальник штабу ВМФ. Під час війни був тяжко поранений на Чорному морі, що закінчилося ампутацією ноги. Закінчив Морський кадетський корпус одночасно з письменником Л. Соболєвим та джазменом капітаном Колбасьєвим. Йосип. Шкіпер дубка. Судно вітрильне таке. Кавуни та сіль возило.
К Катерина Друга. Що на скелі наковано:
Первому— Вторая
Таке диво наставила.
Тепер же я знаю:
Це той П е р в и й що розпинав
Нашу Україну,
А В т о р а я доконала
Вдову сиротину.
Т.Г. Шевченко Кавалерідзе Валерій. Скульптор. Автор пам’ятників Ярославові Мудрому (“людина з тортом”), Андрієві Первозваному (“шєф, два счьотчіка”) та княгині Ользі. Якісь пришелепкуваті фанати його творчості вночі вкрали пам’ятник Андрієві з Андріївського узвозу й перевезли його до Криму. Каганович Лазар. Партійний та радянський діяч. В 1930-ті – Перший секретар ЦК КПУ. Керував хлібозаготівлею в Україні та на Північному Кавказі. Калашников Михайло. Конструктор автомата АК, який потрапив навіть на герби та прапори деяких африканських країн. Кальнишевьский Петро. Кошовий отаман. Без бою здав Січ генералу Текелі, щоб не проливати християнської крові. Вчинку його, як правило, не розуміють ні нащадки українських козаків, ні нащадки російських гренадерів. Дожив у в’язниці на Соловках до віку 112 років. Існують значні розходження між російськими та українськими джерелами щодо того, як він дожив до такого віку. За українськими – в порубі, втративши зір. За російськими – майже на курорті, в окремій келії, отримуючи значні кошти на своє утримання від казни. Карпенко-Карий Іван. Один з братів-Тобілевичів. Видатний український актор, драматург, режисер. На його честь названо театральний інститут у Києві. Карцев Роман. Актор, одесит, корифей сатиричного жанру. Виконавець фрази: “А сьогодні маленькі, але по три”Див. Ільченко, див. Жванецький. Келдиш Мстислав. Математик, президент АН СРСР у 1970-ті. Герой народних анекдотів про з’їзд КПРС. Обчислював складні формули швидше за ЕОМ. Кеннеді Джон. Президент гамерики, що мав мужність не втягнути світ у Третю світову війну під час Карибської кризи. Усе інше не важливо. Кепвел Сісі. Мільйонер, головний персонаж всесвітньонабридлого серіалу “Санта Барбара”, українофіл. Українофільство його полягає в тому, що українська версія “Санта-Барбари” десь серій на сто випредила трасляцію в Росії, і завдяки цьому українську мову стали вивчати навіть домогосподарки Луганська та Донецька. Керенський Олександр, голова Тимчасового уряду. Вчився в одній гімназії з Ульяновим (Леніним). Більш того, батько Керенського виступив проти виключення Володимира Ульянова з гімназії після теракту, вчиненого його братом Олександром. Віддячив Володька, нічого сказати. Кінах Анатолій. Український високопосадовець, прем’єр-міністр у 2001-2002 роках. Голова партії промисловців і підприємців. Кіров Сергій. Ще один улюбленець партії. Його вбивство послужило приводом для репресій 1937. Та українців це вже не стосується. Наших всіх репресували ще в 1933. Клички, брати. Українські боксери з педагогічною освітою. На Перше Вересня зазвичай проводять відкриті уроки у 69 київській школі. У всі інші дні року зазвичай непатріотично (як для киян) рекламують пиво “Чернігівське”. Про них згадують, коли українцям терміново небхідно кимось попишатися. Клінтон Білл. Саксофоніст, залицяльник, бомбіст, президент гамерики. Вщент розбомбив Югославію. Кобилянська Ольга. Українська письменниця. В самих тільки Чернівцях їй присвячено 58 меморіальних дошок, це щира правда. Колумб Христофор. Не закрив за собою гамерику. Винайшов колумбове яйце. Колчак Олександр. Адмірал, полярний дослідник, командувач Чорноморського флоту. За легендою, кинув на дно Севастопольської бухти свою золоту шаблю, щоб не віддавати її товаришам матросам. Розстріляний в Іркутську. Перед смертю пригостив усю розстрільну команду цигарками з свого портсигару. Радянські географічні джерела називали його експедицію “експедицією на пароплавах Таймир та Вайгач”, щоб не згадувати його імені. Косигін Олексій. Голова радянського уряду в часи Брєжнєва. З покладеною на нього задачею реформування планової економіки не справився, бо таке не реформується. Костенко Ліна. Поет. Дуже не любить битву під Берестечком і двомовність, хоча сама писала пісні українською й польською мовами. Чи це була диглоссія, а не білінгвізм? Костя-моряк. Рибалка з Пересипу в Одесі. Був відомим також на Молдаванці та серед молодих рибачок, зокрема Соні. Котляревський Іван Петрович. Основоположник нової української літератури. Після його “Енеїди” писати російською мовою стало неможливо. Любив попоїсти. За його поемою один автор з Полтави написав книгу кулінарних рецептів. Котовський Григорій. Молдавський Довбуш, що неодноразово тікав з каторги та пересильних в’язниць, про що конвоїри та ВОХР тих буцегарень пам’ятають ще й досі. В революцію командував кавбригадою, кавдивізією, захопив Одесу. Після революції був вбитий при незрозумілих обставинах. Кращий герой – мертвий герой. А ну б знову захищати селян взявся б. Відомий усім перукарям СРСР своєю характерною зачіскою. Корнійчук Олександр. Голова спілки членів спілки письменників УРСР. Флотоводець загиблих ескадр, та спічрайтер Платонів Кречетів, що запозичили череп бідного Йорика з реквізиту “Гамлета”. Кох Ерік. Гауляйтер Східної Прусії, імперський комісар України. Коцюбинський Михайло. Український письменник, імпресіоніст. Одного цього автора вистачило б, щоб виправдати існування української літератури. Зняті за його текстом “Тіні забутих предків” здобули найбільше фестивальних нагород за всю історію кінематографу. Див. також Параджанов та Іллєнко. За зізнанням останнього, саме текст Коцюбинського повернув його з Москви на Батьківщину. Красін Леонід. Єдиний директор заводів та інженер серед більшовиків. В уряді Леніна займався зовнішньою торгівлею та промисловістю. За його безпосередньої участі розпочався НЕП, ввели тверду радянську валюту, відновили експорт зерна до Європи. Красуський Михайло. Польський лінгвіст, автор праці “Давність української мови”, в якій висловлював сміливі для Російської імперії погляди на історичне мовознавство. Зокрема доводив те, що українська мова – одна з найдавніших у світі, значно старша за російську та польську. Криницина Маргарита. Актриса. Неперевершена Проня Прокопівна. На відкритті пам’ятника собі процитувала свою героїню:“Сиділа сиділа, так зате ж висиділа”. Кузнєцов Микола. Адмірал, головнокомандувач ВМФ СРСР в часи війни. Флот був єдиним родом військ, який зустрів війну у стані підвищеної боєготовності, хоча адмірал і ризикував бути записаним до панікерів та провокаторів за цей свій наказ. Курбас Лесь. Головний режисер театра “Березіль”, новатор українського театру. Закатований в тому самому СЛОНі. Чесно кажучи, я очікував на появу його тіні десь поряд з тінню Кальнишевського на відповідних сторінках про Соловки. Та автор не сподобився. Курков Андрій. Найвідоміший на Заході український російський письменник. Епізод з намазаною просто на руку чорною ікрою є в його романі “Добрий янгол смерті”, саме спадщині Шевченка і присвяченому. Курчатов Ігор. Батько радянської атомної бомби. Працював під безпосереднім керівництвом Берії. Кучма Леонід. Другий президент України. Попри все, що про нього казали, і що ще скажуть, передав булаву без кровопролиття, за що честь йому і хвала і Кучмин яр на карті Києва.
Л Лазоренко Павло. Прем’єр-міністр України, громадянин Панами, американський в’язень. Людина, доля якої склалася б інакше, якби вона хоча б раз уважно прочитала “Королів та капусту” О’Генрі. Лассі Петро. Російський генерал-фельдмаршал, ірландець за походженням. У 1736 році командував російською армією у війні проти турок у Криму. Лейбніц Готфрід. Німецький математик і філософ, засновник Берлінської академії наук. Ленін Володимир. Вождь російської революції, мешканець мавзолею. Леся Українка. Поет. Усім українським чоловікам варто було б повчитися мужності в цієї маленької жінки. Лєгасов Валерій. Академік, спеціаліст з ядерної безпеки атомних станцій, безпосередньо причетний таким чином до Чорнобиля. Вчинив самогубство через два роки після аварії. Лєрмонтов Михайло. Автор перлини російської літератури – повісті “Тамань” з життя чесних котрабандистів та декількох збірок віршів до жіночих альбомів. За життя майже не друкувався і так заздрив комерційному успіху Бестужева-Марлінського, що поміщав шаржі на його героїв в “Княжні Мері”. Хто, крім нас з Ерікою, тепер читає Марлінського? А Лєрмонтов таки потрапив до шкільної програми зусиллями Іраклія Андронникова. Отож нікому з сучписів не варто хвилюватися. Час та Іраклій Андронніков все розставлять по місцях. Лисенко Трохим. Академік, вірний мічурінець, вірний сталінець і т.д. Випусник київської сільгоспакадемії, про якого намагаються зайвий раз не згадувати. Керівник розгрому вітчизняної генетики. Для того, щоб розстріляти таких, як Вавілов, будь-якому диктаторові потрібні такі, як Лисенко. Бути Вавіловим дано не кожному, та не бути лисенком кожному по силах. Лігачов Єгор. Член Політбюро ЦК КПРС в часи Горбачова. Натхненник антиалкогольної кампанії, знищення вітчизняного виноробства тощо. Ліхачов Іван. Перший директор першого радянського автомобільного заводу, колишнього АМО. Наслухавшись шоферської пісні “Єслі АМО Форда пєрєгоніт, значіт Раєчка будєт твоя”, влаштував перегони радянських та американських автомобілів у Середній Азії. Як повелася після цього Раєчка, історії залишилось невідомим. Завод ЗІЛ названо на його честь. Ломоносов Михайло. З сім’ї біломорських судновласників. Студент Києво-Могилянської академії та Марбурзького університету. Перший російський університет в одній особі. Через це – близький родич усіх студентів. Одружений був з німкенею. Лукаш Микола. Перекладач. Крім наведеного в романі перекладу, перекладав ще Гете й Сервантеса. Автор численних “Шпигачок”, зокрема про представниць прекрасної статі.
