Мій начищений до блиску зореліт м*яко приводнився на спокійну сапфірову поверхню ріки .
Планета Інгула переливалася яскравими барвами. Виднілися ошатні будиночки із різнокольоровими дахами, доріжки потoпали у зелені симпатичних дерев. Вуличками прогулювалися юні панночки у класичних строях. Вони весело щебетали і вихвалялися вбраннями. Яскраве Сонечко виглянуло з-за хмар і панночки засоромлено прикрилися парасольками.
Осінь видалася несподівано ранньою і погідною. Дерева дружно і гостинно припрошували скуштувати їхніх соковитих плодів. Квіти вигравали усіма барвами осені, а їхній аромат п*янив повітря !
Відчувався затишок і спокій. Я прагла залишитися тут назавжди.
День несподівано перейшов у ніч. Сапфірова поверхня води здригнулася і по ній поплив самотній кораблик Володарки планети - Галинки.
Зорі знічев*я видряпалися на поверхню Неба і засяяли яскраво і тріумфально !
Мій Зореліт засопів і я пригадала, що десь там далеко мене чекає мій Коханий...
Ця чарівна Казка завершилася так само несподівано, як і розпочалася...
Але, на відміну від інших Казок, я можу повертатися у неї ще і ще, ... i запрошую Вас до чарівної подорожі Казкою, яку Ви можете здійснити самостійно, відкривши завжди гостинні двері ... Оксанка Яблонська. Планета Інгула
