Люди, які не мають військових звань та нагород
Люди, яких чекають вдома
Люди, для яких дім там, де вони потрібні
Люди, яких чекають на роботі
Люди, в яких робота не має вихідних і обідніх перерв
Люди, яких чекають кохані
Люди, які працюють пліч-о-пліч з коханими
Люди, які втомились бачити смерть
Люди, які не зважають на вибухи поруч
Люди, які знаходять слова для тих хто втратив надію
Люди, які дарують надію
Люди, які не мають іншого сенсу життя, аніж рятувати інших людей
Люди. які мріють про тихий ранок
Люди, які захищають наше сонце
Ви працюєте на межі світів. Там де немає Вчора і немає Завтра, а є лише Зараз. Ви приносите Спасіння і Надію. Своїми ніжними вразливими крилами ви захищаєте людей і тварин від макабричного монстра з мерзенним іменем війна. Ви зцілюєте людські рани, але отримуєте свої, які не підвладні жодним лікам.
Ви йдете від нас кожного дня. Йдуть кращі, розумні, красиві, хоробрі. Такого не має бути ніколи. Але ви йдете, щоби ми жили. Саме тому, що хоробрі, красиві, розумні, кращі. У це не можна повірити, це неможливо прийняти, до цього не можна звикнути. Кожна людина – то всесвіт. Прекрасна людина – то прекрасний безмежно всесвіт. Кожного дня ми втрачаємо вас. Ми думаємо, що залишаємось незмінними. Але разом з вами ми втрачаємо частку себе.
Її звали Альпака. А ще - Марія-Христина, Мері-Кріс, Христя. А для мене вона моя маленька Христєчка.
