Коли Микола що працював двірником побачив на своїй ділянці слід від танка, він розлютився.
- Вештаються тут усякі, - промовив він з гнівом, збираючись затерти жахливий візерунок. Але після першої спроби, зрозумів, що зробити це складно. Танковий слід вгризався в асфальт потворним шрамом і тягнувся вулицею як чорні зморшки на обличчі війни. Двірник пройшов по сліду до межі ділянки, де його зустрів розчавлений знак «Проїзд заборонено».
- Ось і до нас добралась ця сволота, - заголосила Варвара Петрівна. Майстриня сусідських сварок і велика шанувальниця горобців. Деякі сусіди підозрювали, що вона відьма.
Наступного ранку Микола знову побачив знайомий слід. Він тягнувся в інший бік, переїхавши дорогою хлібну крамничку та молодий каштан. Поруч, незважаючи на ранню годину, вже чаклувала відьма Варвара. Вона плюнула тричі на слід, повернулася навкруги, присіла і плюнула ще тричі. Її слина шипіла на асфальті, як морозиво на розпеченій сковорідці.
А того ж вечора, двірник зачаївся в кущах бузку. Чекаючи в засідці залізну потвору, він нервово притискав до грудей пляшку з пальним і перевіряв кожні півгодини запальничку на працездатність. Над містом тим часом згущувалися хмари. Все навкруги захоплювала темрява. Микола спостерігав як зникають зірки та йому здавалося, що це Петрівна верхи на мітлі прибирає зоряні крихти.
Нарешті, з'явився танк. Громіздкий, ворожий, чужий. У темряві він був схожий на кровожерливу носату черепаху. Величезну, бурого кольору. Потвора голосно скрипіла іржею, втягувала через дуло чисте повітря і видихала з гарчанням нудотний сморід. Так пахнуть підсмажені надії на мирне життя. Їдкий запах війни вигнав Миколу із засідки. Двірник вистрибнув із кущів з горючою пляшкою і чиркнув запальничкою. Запальничка зрадницьки не спрацювала.
Уже наступного дня всі дізналися, що танк спалили на сусідній ділянці. Два слюсаря на пенсії та один водопровідник. Микола задоволено посміхнувся і згадав як колись вони разом куштували пиво з горілкою. Як раз за тиждень до початку війни. Розмовляли про онуків з дітьми та обговорювали можливість партизанського руху в товаристві шанувальників зручних диванів.
