Будиночок панди Йошіко — чи не найменший у містечку, але всередині так багато різних приміщень, закутків і комірок, що ніхто із сусідів не зміг порахувати їх навіть приблизно. А все через силу силенну ширм і перегородок, які Йошіко невтомно пересуває кожного дня.
Вечорами панда полюбляє пити зелений чай із зернятами рису разом зі своєю приятелькою коалою Кайлі. Обидві леді мають врівноважений характер і добре почуття гумору, тож чудово ладнають між собою.
Йошіко працювала туристичним гідом, водила екскурсії до бамбукового лабіринту, який вабив туристів тим, що з нього не було виходу. І до галереї Лефевр, де продавались як картини місцевих художників (здебільше вони зображали той таки лабіринт), так і парфуми місцевого розливу.
Кайлі колись була попзіркою. В останні роки вона зовсім відійшла від шоу бізнесу і насолоджувалась самотністю у своєму котеджі в стилі венеційських палаццо. Подруги дуже любили обговорювати романтичні стосунки – як не свої, так сусідські. А поговорити було про що. Обидві ніколи не мали браку кавалерів або чоловіків. І все ж, Кайлі в глибині душі сумувала за своїм колишнім нареченим, офіцером морського флоту, гризлі Гібсоном. А Йошіко час від часу прогулювалась під вікнами полковника. Іноді навіть заходила до нього на індійський чай — заради такого випадку в її в сумочці завжди лежав пакетик макароні.
А в цей час британка Маша з гномом Карлом активно продовжували пошуки нареченого для Емілі. Виходило невдало, бо в душі обидва дуже боялися появи в домі чужого чоловіка. Особливо нервувався Карл, бо на той час втратив всі свої зуби й половину капелюха. В його нічних кошмарах жених заявлявся на подвір’я з новеньким свіжопофарбованим гномом під пахвою. Маша, звичайно, була впевнена, що під її чарами ніхто не зможе встояти. Але вона уявляла примарного жениха із чі-хуа-хуа на повідцю. А то ще, не доведи боже, з мопсом. А до такої потвори вона, пані зі старовинного роду, точно не звикне.
На газоні почалася жвава дискусія. Коли Карл хвилювався, завжди переходив на німецьку мову.
— Niemals, niemals wird es auf meinem Land Hunde oder Zwerge geben! Das ist mein Land und mein Rasen! Niemand kann mit schmutzigen Pfoten darauf laufen!!! * – енергійно й артистично жестикулюючи, голосно кричав він.
Бруква, що незворушно тягнула з трубочки молочний коктейль (вона вже звикла до Карлових лінгвістичних вправ), відкрила очі й побачила, що за парканом стоять пінгвіни Креббс та Лейла, і схиливши голови, з подивом позирають на Карла. З неба дивилися прекрасні перські очі жирафи Жизелі. Треба було терміново рятувати обличчя родини.
— А чи не спекти нам ванільні бісквіти? — звернулася Бруква до Маші. — Вже місяць, як міс Мальборо поїхала, нема чим поласувати.
— Так що, принести вам борошна? – миттєво озвався Карл і підтюпцем побіг до комори.
На чай з ванільними бісквітами зійшлися сусіди, і про вранішній випадок ніхто навіть не згадав.
Наступного дня Бруква запропонувала друзям план. Треба обійти садиби, в яких мешкають молоді чоловіки та вивідати, чи живуть в них собаки, і чи не захоплюються господарі садовою скульптурою.
* Ніколи, ніколи на моїй землі не буде ані собак, ані гномів! Це моя земля і мій газон! Ніхто не буде ходити по ньому брудними лапами!
