Як утворилася наша ватага і на чому трималася - одним реченням сформулювати непросто. Скажу так: і звичайнісінький працівник рибного господарства, і шанований податківець з братами, і я - досвідчений пройдисвіт - усі ми гарно проводили час, мандруючи селами та збираючи натовпи щедрих і не дуже простачків...
А все завдяки нашому "ватажку", так би мовити "ідейному лідеру"та учителю, що вправно творив "дива" - деякі з них були переконливими, визнаю.
Втім, скоро в нього з'явилися "улюбленці", а мене він помічав лише тоді, коли треба було витрусити довірену мені скарбничку - а це боляче визнавати.
Завтра увесь мій біль та образу я проміняю на кругленьку суму в тридцять срібняків, хоч зараз, у мить, коли все вирішено, моє серце зрадницьки болить за учителя - я все-таки його любив...
