Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51558
Рецензій: 96010

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 51539, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '18.119.248.214')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Соціальна драма

Пролітаючи над ГАКом

© koka cherkaskij, 01-10-2023
Летить Яценюк в самольоті з візитом до Лондона.
Звичайним пасажирським літаком, бо ж треба державні гроші економити.
Жіночка позад нього торкає його за плече:
- Маладой чєловєк!  Подайте, пожалста, с полочкі бутилочку с водичкой!

Яценюк встає, починає порпатися у речах на поличці, довго порпається, нарешті знаходить неповну півлітрову пластикову пляшечку з водою і передає її пасажирці.
Пасажирка висловлює Яценюкові глибоку вдячність і напивається з пляшечки.

Раптом літак струсонувся, накренився, увійшов у піке, впав на землю і згорів. Усі  загинули на місці.

Яценюк потрапляє в Чистилище. Там сидять усілякі святі, ангели різні авторитетні, котрі думають-радяться, що з тим Яценюком робити далі.

Яценюк тим часом толкає пламєнную рєчь про те, що так і так, мовляв, я ж  іще такий молодий, такий перспективний, такий наймолодший у світі прем'єр-міністр, я ж іще стільки різного корисного можу для України зробити, врешті-решт, у кожної людини на Землі є якесь Велике Призначення, задля якого ця людина народжена на Світ, і у мене також є це Велике Призначенння, і я ж його ще маю виконати....

На цьому слові Найголовніший Ангел перебиває Яценюка:
- Шановний! Та змовкніть вже хоч на хвилиночку!
- Все-все. Я мовчу. Ви щось хотіли сказати? То кажіть! Я ж уже мовчу! Чому ви нічого не кажете??

- Шановний! Ви літаком летіли?
- Летів. Я летів з візитом до Лондона. А тепер все! Я не прилечу більше до Лондона ніколи!!

- Та шановний! Жіночка, котра позаду вас, попросила вас про дещо?
- Таак, вона мене штурхнула в плече, я ще подумав, а хто ж це там мене штурхає в плече? Кому це там  позаду нічого робити, щоб штурхати мене в плече???Хіба їм не видно, що я лечу в Лондон? Знаєте, зараз стільки...

- Шановний! Що вона у вас попросила?
- Ну та як "що"?  А що вона у мене могла попросити, ви як думаєте? Тим більше - при людях?? Повний салон людей, ви уявляєте? І всі, в тому числі  і я, -летять в Лондон. Ви уявляєте? От я лечу в Лондон - я ж лечу по ділу. А вони?

- Шановний!?
- Ну, вона попросила води їй дати. Ту воду вона на поличку поклала. А пляшка ж округла, то взяла і покотилася, і кудись закотилася.

- То ви їй подали ту воду?
- Та подав! Але ж як я намучився, поки її знайшов!

- Ну, то й слава Богу! Тоді все!! Можете вважати,  що ви своє Велике Призначення у земному житті виконали! Слєдующий!!!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

День без триндів

© koka cherkaskij, 05-10-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 3 відгуків
© Natalka Myshkevych, 04-10-2023

Астроліт Г

© Мандрівний Е, 01-10-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 5 відгуків
© Інра Урум, 01-10-2023
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.047232866287231 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати