Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2562
Творів: 46539
Рецензій: 90820

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Жіноча проза

Оксана Копак

© Оксана Копак, 06-06-2007
О. КРИШТАЛЕВА, Львів

МІЙ КРАСИВИЙ ЛІФЧИК
новела-помста 267

Знають навіть мужчини, – будь-яка жінка хоч би раз у місяць влаштовує собі турне жіночими крамничками. Ритуал купування суто жіночих дурничок – незбагненна річ, але маніакально приємна.

Потайки від самої себе... Переступаючи через власні принципи, що лежать мені під ногами, але не кришаться. (Та плюнь ти на них – а може склеються)... Крамничка дорогої жіночої білизни... Мереживні трусики тільки майорять переді мною, як прапорці різних країн... (Отакий він – міжнародний симпозіум жіночих таємниць)... Неймовірно-спокусливо-некористовані, каталожно-модельні трусики... Які ще нікому не належать... Нікому... і всім одночасно...

Візьмемо вище – амуніції для крупнокаліберних гармат – зброя, що націлена на увесь світ, а найчастіше потрапляє у мішень чоловічої статі... Беремо приціл... наводимо різкість...

Порпаємось у гаманці. Гроші – як прищики: з’являються несподівано, зникають через кілька днів... Встигай лиш мастити...

Бачу! Ось він! Мій! Чорний! Волошкова гладь! Мереживо у квітах... Закохалась у цей ліфчик із першого погляду... (Щоправда, купила не відразу. Бігала щотижня – сканувала, чи ще є)... Цей красень чекав на мене... А я засинала із надією побачити його знову... зайти на хвильку в цю ритуальну крамничку, привітатися зі своїм ліфчиком. Попросити: „Зніміть з вішачка...” Пошарудіти пучками пальців по шерехатому мереживі.

Мій красивий, неповторний, спокусливий, еротичний, омріяний, синьоокий ліфчик-брюнет. І чого я так втріскалась в тебе?! По самі бретельки!!!

І от він почав мені снитися – тричі на тиждень, найчастіше – під ранок.

Ах, як шкода, що найближче свято на календарі – хіба що за півроку. Хтозна, може би попросила собі ліфчик у подарунок? Хоч – ні-ні-ні... Купування супер-ліфчика – ритуал лиш для мене. Одної. І нікому – анічичирк!

Грошей вистарчає... і тепер не тільки на бретельки...

Нині. Це станеться нині – красивий чорний ліфчик із волошковою гладдю стане моїм! Персональним!

Ось. Я стою перед люстерком і красуюся у новому ліфчику... Ах... щось трохи затісний... а у крамничці виглядав якраз-якраз... Та ще й на пластмасовій моделі. Бретельки попідсувала, як треба, а от за... а-а-а... ай... щіпка аж тріщить. (На крайній защіпила). Перси – як дві повні чаші, як два життєдайні напої у двох кришталевих келихах... А спину лещатами стисло... (І як ті жінки ходили в корсетах? Як? Не уявляю... із китового вуса...)

Нічого. Звикну. Глибокий видих. Так. Непогано. Я б сказала, навіть добре... Що то значить – ліфчик на мені і ліфчик переді мною...

Усі інші нехай відпочивають на римських канікулах. У шафу їх... туди... зранку – тільки у мій „блакитноокий брюнет”, а ввечері – тільки з мого...

На що жалієтесь? На біль у спині? Носили якісь вантажі? Ні??? Вдарились? Мали раніше проблеми з хребтом? А як часто болить? Час до часу? Біль різкий? Протяжний?

Ох і замучив же ти мене... А що? А чому? Ну, – не знаю. От не болить день чи два, а потім як скрутить в рогалик, цюки-патики! І що воно? Що за мурва-кать? Аж затерпає усе всередині... Харчуюся, як завше, та що з того...

Біль нападає на мене зненацька... Коли сам хоче. Не дає дихнути. Що це нагадує? Дурну підліткову закоханість, коли зранку не знаєш, як зашалієш увечері... Тобто, нічого передбачити НЕ-МОЖ-ЛИ-ВО!!!

От, скажімо, купаюсь у ванні, щось приспівую – а спина як заянчить... тільки що приспів виходить на „ой-ой-ой”... Хіба ж ліфчик у цьому винен? Такий дорогий красивий ліфчик? Та за такі гроші він би мав ще й співати на грудях або цілуватися...

Ні! Це точно не ліфчик. Ну то й що, що затісний?!
12 лютого 2006 р. Б., Львів-Самбір-Львів

Через півроку наполегливого самонавіювання я зробила це. Спалила свій красивий, неповторний, спокусливий, еротичний, омріяний, синьоокий ліфчик-брюнет. Він горів повільно і урочисто. Волошкова гладь кривилась і танцювала між полум’ям, а матеріал огидно смердів згореною синтетикою і лопотів мереживом.
18 лютого 2006 р. Б., Львів


Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© Павло, 03-04-2009

[ Без назви ]

© Оля, 14-08-2007

Помста ліфчику-брехуну.

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 07-06-2007

Пробачте, що не постукав

На цю рецензію користувачі залишили 2 відгуків
© М.Гоголь, 07-06-2007
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.356773853302 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …
Книжковий МЕДВІН 2019
Друзі! Вже скоро розпочнеться весняний книжковий Медвін, звертаємо вашу увагу на зміну розкладу, ярмарок …