Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2579
Творів: 46815
Рецензій: 91202

Наша кнопка

Код:



Художні твори Проза Жіноча проза

Оксана Копак

© Оксана Копак, 06-06-2007
О. КРИШТАЛЕВА, Львів

СРІБЛИСТІ ТУМАНИ
японська новела 270
Над усіма нами піднявся
розбурханий місяць,
розцвів дивним
волошково-ванільним цвітом,
почав танцювати легко і...
розчинився у сріблистих туманах...
Тепер ми ходимо в цих туманах,
дихаємо ним і... І що?

1. Зима, весна, літо, осінь (тоос)
Я піднімаюся вгору. Праворуч – кілька дерев. Стоять, мов присоромлені діти. Попереду – асфальтована дорога. У сріблисто-сіру барву додали трохи туркусового і коричневого, та забули розмішати. Ці кольори ще не змазались із туманом.

А я відлупую по краях кожну хмарину – на землю сипляться окрушини. Тумани стають сріблистими від цього. І мені подобається лупати пальцем краєчки хмар.
1 травня 2006 р. Б., Львів

Почула гудок поїзда – десь поруч, за спиною зліва... так, ніби закричала налякана жінка... Щойно переступала через них – дві довжелезні голки ховалися в безвісті. Імпульс пробіг так, як щойно і крикнула жінка: надривно, пронизливо і правдиво.

Витягла з наплечника пляшку з вином і надпила. Довелося перелити зі скляної тари, аби не заважила в дорозі. Пригадал нашу недавню мандрівку в Меджибіж. Ми так гарно летіли над цією фортецею – відчували легкість і вправність... Черешневий цвіт чіплявся нам до волосся і падав на груди. Хотіли перелетіти Південний Буг. Натомість лише злетіли на вежу і...

Я упустила ту мить, коли треба промовити „дякую”. Опинилась на горбочку. Сіла в туман і витягла з наплечника книжку. Що було написано на обкладинці!? Галина Пагутяк. Писар східних воріт притулку.
9 травня 2006 р. Б., Львів

2. Зима, весна, літо, осінь (зимінь)
Я піднімаюся вгору. Праворуч – кілька сосен. Стоять, мов дівиці. Попереду – асфальтована дорога. У сріблисто-сіру барву додали трохи зеленкавого і бургундського, та забули розмішати. Ці кольори ще не встигли змазатись із туманом.

А я відлупую накип у старому чайнику – на землю сипляться окрушини. Тумани стають сріблистими від цього. І мені подобається лупати пальцем цей накип і виливати в небо.
9 травня 2006 р. Б., Львів

Почула гудок поїзда – десь поруч, на віддалі руки... так, ніби закричала сполохана сойка... Щойно переступала через них – дві довжелезні руки залізниці сховалися в безвісті. Імпульс пробіг так, як щойно і крикнула сойка: надривно, пронизливо і раптово.

Витягла з наплечника пляшку з мінералкою і надпила. Довелося перелити зі скляної тари, аби не обтяжила в дорозі. Пригадала нашу недавню мандрівку в Луцьк. Ми так гарно летіли над цим замком – відчували легкість і навчились махати руками... Яблуневий цвіт чіплявся нам до волосся і падав на плечі. Хотіли перелетіти річку. Натомість лише злетіли на вежу, зачепили дзвін і...

Я упустила ту мить, коли треба промовити „прощавай”. Опинилась на подвір’ї. Сіла в туман і витягла з наплечника журнал. Що було написано на обкладинці!? Галаs. Гарний то був журнал. Вже нема.  
9 травня 2006 р. Б., Львів


3. Зима, весна, літо, осінь (авес)
Я піднімаюся вище. Праворуч – кілька кленів. Стоять, мов зачаровані відьмою парубки. Переді мною – асфальтована дорога. У сріблисто-сіру барву додали трохи блакитного і ванільного, та забули добре розмішати. Ці кольори ще не встигли змазатись із туманом.

А я відлупую хлібні крихти – на землю сипляться окрушини. Тумани стають сріблистими від цього. І мені подобається лупати пальцем цей трохи черствий, але ще запашний хліб і підкидати окрушини в небо.
9 травня 2006 р. Б., Львів

Почула гудок поїзда – десь поруч, на віддалі руки... так, ніби закричала перелякана мати... Щойно переступала через рейки – дві безконечні проекції в безвість, з туману викарбувані. Імпульс пробіг так, як щойно і закричала мати: раптово, моторошно і коротко.

Витягла з наплечника пляшку зі соком і надпила. Довелося перелити зі скляної тари, аби не заважила в дорозі. Пригадала нашу недавню мандрівку в Кам’янець-Подільський. Ми так гарно летіли над цими баштами – відчували легкість і чули, як зі шкіри проростає біле пір’я... Сливовий цвіт чіплявся нам до волосся і падав на плечі. Хотіли перелетіти Смотрич. Натомість лише злетіли на башту, зачепили вершечок і...

Я упустила ту мить, коли треба промовити „пам’ятай”. Опинилась на чужому подвір’ї. Сіла в туман і витягла з наплечника газету. Що було написано на ній!? Поступ. І я подумала, що це знак не зупинятись.  
9 травня 2006 р. Б., Львів


4. Зима, весна, літо, осінь (налі)
Я піднімаюся до небес. Праворуч – лиш одне дерево, катальпа. Стоїть, мов зачароване слоненя. Переді мною – звивиста стежка. У сріблисто-сіру барву додали трохи бузкового і темносинього, та забули добре розмішати. Ці кольори ще не встигли змазатись із туманом.

А я відлупую старий порожній глечик – на землю сипляться окрушини. Тумани стають сріблистими від цього. І мені подобається лупати цей старий глечик, бо тріщини всіляи йому боки, і він уже не придатний тримати у собі красу.
9 травня 2006 р. Б., Львів

Почула гудок поїзда – десь поруч, майже у вухах... так, ніби заквилила чайка над морем... Щойно переступала через рейки – дві безмежні проекції в нікуди, з туману виткані. Імпульс пробіг так, як щойно і заквилила чайка: розпачливо, страшно і дико.

Витягла з наплечника пляшку із оцтом і ненароком надпила. Довелося все виплюнути, аби не померти в дорозі. Пригадала нашу недавню мандрівку у Збараж. Ми так гарно летіли над цими мурами – відчували легкість і знали, що тут не зупинимось... Абрикосовий цвіт чіплявся нам до волосся і падав на черевики. Хотіли зупинитись і... Натомість лише злетіли на подвір’я і...

Я упустила ту мить, коли треба було промовити „будь-ласка”. Опинилася в чужих обіймах. Сіла в туман і витягла з наплечника записник. Що було написано на нім!? Нічого. І я подумала, що це знак збирати сріблисті тумани у свій наплечник.  
9 травня 2006 р. Б., Львів



Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)
кількість оцінок — 0

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© , 09-04-2009
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.75487303733826 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати

Новинка від Братів Капранових — “Паперові солдати”
До свого 52 дня народження, Брати Капранови підготували для своїх читачів яскравий подарунок — історичний …
Конкурс оповідань “Open World”
Літературний конкурс “Open World“ (1 травня 2019 – 1 листопада 2019) Шановні друзі! …
Книжковий арсенал 2019
Шановні друзі! Нагадуємо Вам, що зовсім скоро, розпочнеться один з найбільших літературних фестивалів …
Мовна та візуальна стихія українськості. “Енеїда”Івана Котляревського у відображенні ілюстрацій Оксани Тернавської
Шановні друзі! Пропонуємо вашій увазі розмову із доктором філософських наук, професором кафедри української …