Я звичайно розумію,що всі роблять помилки,що дурні вчаться на своїх помилках,але чому найпомилковішою людиною є саме я?Я не кажу,що я помилка природи(хоча деякі так вважають),я просто маю на увазі чому я помиляюся ТАК ЧАСТО???У кожної людини є "Свобода слова",я це знаю,але чому ж я так часто цією свободою користуюся!?Мабуть це одна із загадок,котра на данному еетапі мені не під силу зрозуміти чи розгадати...Та що я пишу???Я хотіла написати твір,на тему "Я ще дитина",а вийшло зовсім не те!!!ПОвернуся до початку твору...
Хочу написати про те,що я лише чотирнадцятирічна дівчинка,або "Мені тринадцятий минає"(не буду займатися плагіатом)І що оточуючі мене люди очікують від мене те,що мені поки що не підвласне!Кожна дитина(до 18-ти років) має свої права,і я хочу наголосити на цьому.бо не всі цим користуються.Я помітила,що мене,і моїїх ровесників не сприймають в серйоз,і вважають лише дітьми..Так,я дитина,та й що з цього???Я вже особистість,і мене пригнічує те,що я "МАЛЕЧА"...
Це вже не твір...Бачу,що твору поки що не вийде...Це моя думка...І щиро дякую за те,що ви її прочитали...Дякую за те,що вона зараз буде опублінована...Я незнаю навіщо і для кого я це пишу...Та мені треба висказатися...Вибачте..Я більше не буду
