Я почну з того, що є кілька правил, що і як писати в мережі, що військовим, що волонтерам, громадським активістам тощо. І що не писати. Але про це якось іншим разом, бо той текст буде дуже неприємним для всіх.
Іноді мені трапляються дописи від військових типу: не треба нам диванних експертів — ми зі своїми проблемами самі розберемось. І пісні про справедливість. Дописи та імена не вказую виключно з любові та глибокої поваги, бо ті люди то приклад для нас всіх і нове покоління розстріляної колись совітами інтелігенції. Але є але.
Сидячи десь в посадці та чаюючи з ними відповідь була б така: буш свистів — буш сидів з голоу сракоу без ніфіга. Ще й за ніфіга тобі догану дадуть. Це інший бік схожої історії про: військові прийдуть — порядок наведуть. Але раз такі думки пішли в мережу — поясню розгорнуто. Називаю лише відомі мені проблеми військових. Тобто, їх більше, але я сам всіх не знаю.
Забезпечення, закони, незалежні комісії, ВЛК та МСЕК.
***
Забезпечення
Про забезпечення все просто. Приклади.
Остання партія бронежилетів до повномасштабного вторгнення була закуплена 2018-му році. Генерала, який це закупив досі тягають по прокуратурі. Зовсім офігів, гроші тратити на 5000 бронежилетів для солдат. Хай їх любов до України захищає, правда?
Зараз ситуація з тим ніби налагодилась. Але ціни на пластини 4-го класу, плитоноски та рпс не дуже то й впали на різних сайтах.
Ще приклад. Мавіки та Аутели (або весільні дрони, як їх любить називати Резніков). Станом на 2022 їх купівля не була закладена в бюджет Міноборони. Але замість того аби сказати: бюджет не гумовий, почались сміхуйочки — то нам не треба.
Треба! Насправді ох як треба.
На чиї плечі все це падає? Самих військових і волонтерів та різних організацій.
Про автомобілі, тепловізори, біноклі, рації, аптечки, маскувальні сітки — я мовчу. 99% того виключно волонтерські збори та особисті кошти самих солдат. Якщо з цього рівняння видалити волонтерів — вважай, що 50-60% цього не буде.
І тоді це дійсно будуть проблеми солдат.
***
Закони.
8271. Посилення кримінальної відповідальності для військовослужбовців. Але закон дивним чином обходить вище офіцерське командування та представників ОВА. Тих самих, що сперли 12 корабельних танкерів гуманітарки. Прийнятий, хоч більшість правозахисників рознесли деякі пункти на атоми.
9142. Законопроєкт, який дозволяє добровільно (ДОБРОВІЛЬНО) демобілізуватись через 18 місяців служби.
Блокується мінфіном, бо це ж треба буде відпускні невикористані виплачувати. Шанс і час на тиск, аби прийняли ще є.
Ось тут буде якраз оце міфічне справедливо: хочеш — продовжуй, хочеш — звільняйся.
8312 та 8312-П. Якщо просто, це закони про виплати та скасування тих самих 30к військовим, які не на нулі, або не підлягають перебуванню на нулі. Умовна рота охорони ППО чи умовний довіз снарядів артилеристам 100к не мають. Мали 30к. Бо вони типу не на нулі, хоча і катаються вони туди та деколи живуть там тижнями, якщо не довше.
Нахіба тобі на війні гроші? В тебе все є, а чого немає того не треба, правда? І сімей ні в кого немає, всі холості альтруїсти. Звільнитись не можеш, сам собі не належиш, захищай нас безоплатно! Які гроші, офігіли зовсім! В піхоту йди, заробітчанин! (САРКАЗМ) Нічого не нагадує?
Мені ось цікаво, як самі військові, які просили не лізти у свої проблеми, будуть вирішувати конкретно це питання?
Законопроєкти зараз в русі, що з ними буде — я не знаю. Знаю, що про це не можна мовчати, бо експертні комісії можуть опрацьовувати це дуже довго. І так і не опрацювати, бо складне ж питання.
Якби хтось захотів би відповісти щось погане про владу, то ви поки можете це робити бо… 7271.
Цитую найцікавіший уривок, де військовим забороняється
“висловлювання, погляди та думки стосовно діяльності вищого військово-політичного керівництва Держави”.
Не трудись, я доповню. В законі покрито більшість інтернет-ресурсів. І немає жодного розмежування між мирним та воєнним станом. Тобто, твої критичні дописи про чинну владу можуть потягнути сувору відповідальність.
Законопроєкт обговорюється, кінцевий варіант може відрізнятись. В кращий чи гірший бік, сказати не берусь.
А, і в політику, аби ти викорінював чи викорінювала те блятство ти можеш і не піти, бо… 4210 та 4210-д.
Законопроєкти, котрі забороняють військовим йти в політику на всіх рівнях. А Залужного зроблять підконтрольним міністру оборони (тому самому, в кого яйця по 17 грн і дрони весільні не треба). І посади командуючих затверджуватиме міністерство оборони. Хто лицем не вдався — того не беремо. Закон, якщо не помиляюсь, на обговоренні.
І це все закони, які стосуються військових. Тих, що на нулі та тих хто в забезпеченні, усіх тих котрі дозволяють мені в тому числі прокидатись зранку живим і робити свою роботу.
Хто з цим бореться? Журналісти правозахисні організації та деякі депутати, бо далеко не всі там чорти та профани. Є толкові люди.
Чи варто теж залишити?
***
З законодавства в кримінальний кодекс.
Віталій Марків — засуджений в Італії за вбивство італійського журналіста (і російського колеги), якого він не скоював. На 24 роки у вʼязниці суворого режиму для особливо тяжких злочинів. Ймовірно на замовлення орків з мордору.
Довгий, бурхливий розголос. Подяка діаспорі (зокрема українському християнському товариству в Італії) та небайдужим італійцям, за масові демонстрації. Та й не лише їм, бо акції на підтримку проходили по всій Європі.
Виправданий міланським апеляційним судом. Через день його вітали вдома.
Андрій Антоненко (Riffmaster), Яна Дугарь, Юлія Кузьменко. Відома справа Павла Шеремета.
Двоє військових та медикиня раптом зробились виконавцями та винними, хоча докази були висмоктані навіть не з пальця, а з… веду до того, що масові акції протесту та демонстрації — активне суспільне обурення.
Через 505 днів Андрія врешті випустили з СІЗО. Крайня його пісня у 2022 році просто топ.
Це лише найрезонансніші випадки. І тут якраз спрацювало громадянське суспільство. Не хочу нагнітати, але скільки такого ще може бути.
Здорове суспільство може мати свої сфери відповідальності, але не може мати окремі проблеми.
То так не працює.
***
Незалежні експертні комісії.
Це щось типу диванних експертів, але з більшим впливом на уряди різних країн.
Приклад. ОБСЄ в 14-му і до повномасштабного вторгнення.
Представники повинні були фіксувати воєнні злочини рф на тимчасово окупованих територіях. Але за дивним збігом обставин вони нічого не бачили.
Послухати їх, то: порушували лише українські військові, а ніяких військ рф там не було. То шахтарі з шахт гради подіставали.
Це грозило вилізти частковим зняттям санкцій з мордору. Піднялось обурення небайдужих громадян. Включились журналісти й виявилось, що певні представники ОБСЄ виявились мешканцями окупованих територій, і багато з них підтримували збройну агресію ерефії.
І чого б то вони ніц не бачили? Уявлення не маю.
Amnesty international та їх розслідування.
Там багато тексту, котрий легко гуглиться (взагалі все в цьому дописі легко гуглиться, було б бажання), але простими словами висновок був такий: українські військові розташовані біля цивільних (що тягне на воєнний злочин), тому удари орків по наших цивільних (школах, пологових, житлових будинків тощо) частково обґрунтовані.
Я не юрист, і багато чого сам не розумію. Але штука ця доволі хитра. В правилах ведення війни є чітке визначення військової переваги, коли жертви серед мирняка перекриваються втратами ворога. Тоді це вже не воєнний злочин. Також в тих самих правилах, конфліктуючі сторони повинні бути відділені від цивільних. І удари дозволено наносити виключно по військовим. Простий висновок міжнародної агенції з захисту цивільних прав робить ЗСУ ледь не військовими злочинцями та намагається зменшити оркам вироки в гаазькому трибуналі.
Допомога партнерів та підтримка світової спільноти може й сповільнитись.
Директорка та ключові керівні посади українського відділу в той же день звільнились на знак протесту. Одразу ж після заяв нашого МЗС, українська сторона почала надавати докази, де орки розміщують свою арту в житлових масивах, але в розслідуванні про це чомусь не сказали.
Тобто те, що з 14-го роблять орки, емнесті повісили на нас.
Знайшлись та надались необхідні докази, котрі розкрили брехливість висновків.
Наші Ukrainer та Molfar проаналізували діяльність компанії за останні 15 років. І знайшли стільки, що під сумнів варто ставити доцільність існування самих amnesty.
Подібний випадок недостовірності далеко не вперше. Вони причетні до загострення ситуації між Індією та Пакистаном. Плюс корупційні схеми, випадки расизму та політичний тиск деяких країн впродовж існування компанії викликали сумнів у незалежній роботі та оцінці організації. А чого варте розслідування організації з репутаційними дірами…
Про публічних осіб на кшталт: випадок з мирним планом Ілона Маска та «криворуким ППО» Арестовича — я мовчу.
Обоє несли дурниці, обоє отримали потік інтернет лайна. Один вибачився, інший пішов з (офіційно неіснуючої) посади. Бо українське інтернет-товариство то найбезжальніша репресивна машина.
Такі ось випадки та заяви тих пасажирів — це спроба відбілити злочини орків, очорняючи наших захисників. Але так не буде! ерефія повинна понести та обовʼязково понесе відповідальність за все горе яке нам заподіяла!
***
ВЛК та МСЕК.
Військово лікарська комісія та медико-судова експертна комісія.
Якщо чистилище існує, то в моїх очах воно точно у вигляді Дніпровського військового госпіталю, де перебинтовані хлопці та дівчата без кінцівок, з пораненнями та опіками різного ступеня стоять в чергах навіть не на в коридорах, а на вулиці — в чергах до лікарів.
Де воїни на милицях виконують роль курʼєрів, бо стопудово десь в них немає якогось папірця, біжи шукай.
Де більшість з них здалось би довго і дбайливо лікувати, але вони отримають: обмежено придатний, а це у воєнний час те саме, що здоровий як кінь. Шуруй на позиції.
Мало того, коли апостол Петро у своїй земній іпостасі ВЛК, відправить їх додому, то в багатьох заключеннях буде писати: травма отримана не в наслідок бойових дій. Типу, ти такий і був.
Кілька днів тому я аж згорів, коли боєць під Бахмутом втратив око внаслідок обстрілу. Вгадайте, що написано у ВЛК?
МСЕК, котрий визначає повну чи часткову втрату працездатності (що визначає статус інваліда війни з хорошою грошовою компенсацією) його заверне без хорошого юриста. І він такий не один. Далеко не один.
Бо Господь створив усе. А Сатана зробив усе це цікавим.
Тепер колишній військовий Масі Наєм та його організація ГО Принцип має повно роботи, бо намагаються реформувати той курник. А юридичні колізії військових вирішують правозахисні організації, типу Юридичної Сотні. Вони намагаються зробити проходження тих кіл пекла максимально лояльним для військових.
Це ще до речі заклик для вас, небайдужих громадян. Хто має змогу, просто поцікавтесь у шпиталях, як можна полегшити військовим перебування у нескінченних чергах? Десь треба лавочок чи крісел. Десь варто поставити просто кулер з водою. Або як хтось аж дуже хоче допомогти, то кавомашину, бо солдати ті кави пʼють центнерами.
Висновок.
Це лише моя субʼєктивна думка з поправкою на можливі похибки та прогалини в інформаційній освіченості. Я можу бути неправим, і за потреби вмію це визнавати.
Проте не буває так, що з проблеми однієї частини суспільства обходять боком всіх решта. Країна у нас одна і народ у нас теж один. Значить і проблеми спільні.
Допомагати потрібно всім!
P.S. А стосовно: військові прийдуть — порядок наведуть. Не наведуть, їм буде не до того. Вони повинні повернутись вже в наведений лад.
