Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2698
Творів: 51586
Рецензій: 96021

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 51380, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.142.130.242')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза Мініатюра

Літературний запій

© Арсеній, 08-06-2023
Багато хто чув вислови "літературний запій" або "читати книги запоєм", але ніхто не знає, як це відбувається насправді.
А відбувається це так: приміром, сантехнік Вовчік ось уже три дні не виходить на роботу. Через три дні його колеги помічають, що сантехніка немає на своєму робочому місці. Пузатий шеф засилає двох людей до Вовчіка додому, щоб дізнатись, чи живий він взагалі. Люди приходять і знаходять Вовчика в його брудній квартирі. Сам Вовчик лежить на підлозі, а біля нього купа книг - Бальзак, Франко, Флобер, Трублаїні.
Колеги хапаються за голови. Діло погане: у Вовчика - літературний запій. Як і всі сантехніки, він з дитинства полюбляв після роботи замість того, щоб іти додому, заскочити в бібліотеку і прочитати кілька сторіночок «Присмерку Європи» чи "Кентерберійських оповідань", чи «Улісса». Колеги не були проти, вони самі часто читали (будьмо чесні, не тільки після роботи, а навіть на роботі, в перерві — поки шеф не бачить, збирались в курилці і читали Дікенса, передаючи томик одному в руки, прицмакуючи), а от дружина Вовчіка постійно злилась. "Краще б ти бухав!" - часто говорила вона.
Вовчік відчував свою вину, але зупинитись сам не міг. Він був читач зі стажем… Усе почалось зі школи, коли пацани принесли на дискотеку цілу торбу якогось сільського самвидаву. Вовчік спробував, прочитав кілька сторінок і відразу втягнувся. Далі він читав регулярно, переходячи від детективів до сучасної класики, потім взявся за реалізм. Потім почав читати паралельно класицизм і бароко, хоча навіть його друзі з бібліотеки не радили мішати.
І зараз Вовчік вже не може без книг. Читає по кілька штук одночасно, він спробував усі жанри і види книг, йому було все мало і мало. Дійшло до того, що він взявся за Люко Дашвар, Світлану Талан і містичну еротику з «Букнету», а це вже означає, що межу перейдено, дно пробито. Зараз він читає запоєм. Це дуже складний випадок, але Вовчік все ще може зібратись і звернутись у спеціальну клініку, де за допомогою інтернет- і телетерапії його поставлять на ноги. Він кине книги, буде дивитись «Говорить Україна», сидітиме в ТікТоці і гаситиме кредит іншим кредитом. Вовчік вилікується і стане нормальною людиною, тобто такою, як і всі, головне — не здаватись!

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

Ну як "ніхто"...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Мар'ян Кіхно, 25-06-2023

Трублаїні, так.

© Мар'ян Кіхно, 20-06-2023
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.049015045166016 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати