Українська банерна мережа

Украинская Баннерная Сеть
 
 

Жанри

Гоголівський ФОРУМ




AlmaNAH






Наша статистика

Авторів: 2697
Творів: 51478
Рецензій: 95968

Наша кнопка

Код:



Ошибка при запросе:

INSERT INTO `stat_hits` VALUES(NULL, 51070, 0, UNIX_TIMESTAMP(), '3.236.112.101')

Ответ MySQL:
144 Table './gak@002ecom@002eua_prod/stat_hits' is marked as crashed and last (automatic?) repair failed

Художні твори Проза розвідка

Кар!

© koka cherkaskij, 04-02-2023
Інколи задаєш собі запитання: а чи варто щось писати? Адже все насправді вартісне вже давно описане і написане, а те, що намагаємося викласти на папері ми- лише жалюгідна тінь отого чогось справжнього. Ну, того, котре не горить і не тоне.

Ну, якщо дати собі трохи слабини, легесенько привідкрити двері, щоб лише лист паперу проліз у вузьку щілину, - то можна дозволити собі описати якусь дуже веселу, смішну життєву ситуацію. Або ж навпаки - дуже сумну і печальну. Щоб пробудити в серці тих людей, в кого руки не дійшли до Біблії чи Бгагавад Гіти, хоч якісь емоції, породити хоч якісь думки в їхніх відформатованих телевізором мізках, посіяти хоч якісь сумніви в їхніх, вибачайте на слові, дупах.

У кожної людини є третє око, котрим вона бачить те, що приховано від перших двох. У когось це третє око розташоване у лобній частині голови, десь над переніссям, у когось - на потилиці, а у більшості людей - в анусі. Недаремно люди часто кажуть:"Дупою відчуваю - будуть якісь непереливки".І дійсно, третє око найчастіше не бреше, непереливки трапляються - коли більші, коли менші.

А ще є люди, їх дуже мало, у котрих це третє око займає практично весь організм. От коли хто каже, що, мовляв, "нутром чую, що трапиться те-то і те-то", і якщо воно трапляється, - то це саме така людина. Сама людина не знає і не розуміє, звідки у неї таке передчуття,  от просто відчуває - і все. І це не те, що називається інтуіцією, це щось зовсім інше. Інтуіція - це коли внутрішній голос тобі наказує: "Не роби цього!", або ж навпаки:"Давай-но бігом роби це!", тобто, це коли результат твоєї дії чи бездіяльності стосується тебе самого.

А оте відчуття чогось неминучого, котре стосується не лише тебе самого, а цілої країни, світу чи навіть Всесвіту, - це не інтуіція.
І тут виникає проблема: як це відчуття обізвати, як його пояснити та класифікувати? Власне, варіантів є усього два: або ти передбачив, або ти накаркав.

Зазвичай буває так, що коли трапляється якесь хороше передбачення, - то це ти передбачив.
А коли трапляється погане передбачення, - то це ти накаркав.

І тут виникають знову два цікавих моменти.
Перший момент полягає у тому, що часто-густо людина сама не знає, не може бути впевнена, чи це вона зробила передбачення, чи дійсно вона "накаркала".
А другим моментом є те, що існує дуже вузьке коло людей, котрі чітко переконані і впевнені у тому, що у них є здатність "накаркувати" ті чи інші події. І вони чітко знають і розуміють, що і як треба робити, щоб "накаркати".

І якщо досі не трапилося якогось катаклізму вселенського масштабу, то це тому, що те, що "накаркала" одна така людина, може "розкаркати" чи "перекаркати" інша. Наприклад, хтось один дуже хоче і накаркує день і ніч, щоб вибухнув Йєловстоунський вулкан. У той же час, хтось інший накаркує, щоб Йєлловстоунський вулкан тихесенько спав собі і не вибухав. І все залежить від співвідношення їхніх сил і тривалості "накаркування".

Також кінцевий результат залежить від форми накаркування: в усній формі це відбувається, чи у письмовій. Безперечно, письмова форма накаркування має набагато більшу  силу та коротший час спрацювання. Дитячі листи Діду Морозу чи бажання, написані на серветці, котру спалюють і попіл випивають разом із шампанським, - це насправді примітивні форми "накаркування"  призначенням для широких мас обивателів. У когось, хто має відповідні гени, це спрацьовує, у більшості ж - ні. Оскільки це робиться публічно і напівжартома, а бажаний результат, як правило, відсутній  (я не про листи Діду Морозу, - там найчастіше все справджується), то і ставлення до цього чародійства таке собі, несерйозне. І так повинно бути, бо уявімо собі, що було б з планетою, якби почали справджуватися  одночасно 6 мільярдів загаданих бажань! Був би величезний кавардак, планету б розірвало на друзки!

І тому я й стверджую, що, можливо і не варто писати всім підряд все підряд, що стукне в голову. Людина може і не знати, що у неї є така (корисна чи небезпечна) властивість - "накаркувати". Напише якусь дурницю, - а воно візьме  і станеться. І тоді буде вже пізно.

Ви можете запитати мене, звідки я це все знаю? - Так все дуже просто. Я -один із тих, хто накаркав вам усе, що з вами тепер відбувається.

Написати рецензію

Рекомендувати іншим
Оцінити твір:
(голосувати можуть лише зареєстровані)

не сподобалось
сподобалось
дуже сподобалось



кількість оцінок — 1

Рецензії на цей твір

[ Без назви ]

© , 08-02-2023

[ Без назви ]

© , 08-02-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© , 08-02-2023

[ Без назви ]

© Максим Т, 08-02-2023

[ Без назви ]

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Dj. Djojz, 04-02-2023

п'ятий, п'ятий, я десятий...

На цю рецензію користувачі залишили 1 відгуків
© Щєпкін Сергій, 04-02-2023
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія Лімерики] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.040509939193726 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design
СУМНО
Аніме та манґа українською Захід-Схід ЛітАкцент - світ сучасної літератури Button_NF.gif Часопис української культури

Що почитати