Для творчої людини хобі – це як подорож в задзеркалля, де вона само реалізувалася в своїх забаганках. Але потрібно міцно тримати себе в руках аби хобі не переросло в манію.
Сільський свинопас Микитка сидів поблизу смарагдового схилу на полонині потупивши зір в новенький айфон, який тримав у лівій руці. Великим пальцем він тиснув на гладеньку поверхню дисплею набираючи химерні строки еротичного хайку. Він вважав себе неабияким знавцем японської поетичної еквілібристики, бо це було його пристрасне хобі. В поетичному екстазі Микитці повсякчас чомусь тютюрилися дрібні опецькуваті створіння з чупринами веселкових відтінків. «Тьху на вас!» гнав від себе Микитка гомосексуальну маячню. Вказівним пальцем правиці він відчайдушно ще й накручував різьбу в носі. В цей час в’юнка повітряна леді Муза, натхненниця словоблудів, закопиливши пишні вуста, тріпотіла крихітними крильцями над головою римомана, коли поезія тієї миті не лоскотала її уяву про справжне кохання. Микитка строчив хайку і відразу слав їх на віртуальний цвинтар відомого сайту незважаючи на застерігання леді Музи в порушенні правил віршування хайку.
В часи поетичного хайпу він забував про надокучливих свиней, що немов комахи розбродилися полониною в пошуках гарненької багнюки. Коли часом хайку йому не вдавався то Микитка збуджував себе болючими щелбанцями, аби осідлати вередливу східну поетику.
Як відомо завзятих римоманів, часом, охоплювала зрадлива пихачка, але Микитка не піддавався цій блудниці бо відчував чародійну силу справжнього словоблудства. Його не брали завидки класикам, а своїх побратимів по звичайній римоманії він навіть не помічав, бо мав схильність всіх посилати тільки на три букви. Але знаючи, що слава завжди приходить лише посмертно, він всвоєчас пив задоволення наодинці – свиней на рахунок не брав, ще й в запалі підтанцьовував.
Вечорами, коли тіні вже розповзалися розжареним небом, наш хайдзин клав до кишені свій айфон і починав зганяти свиней до свинарника цураючись свого ж одухотворення від поетики. Як завжди він не дораховувався з десяток підсвинків, але списував їх на біснувату і ненажерливу Зюзю-вовчицю – цю мерзенну контру свинопаса.
